середа, 31 грудня 2014 р.

Презентація "П'ятикнижжя" Грицька Чубая 18 вересня 2013 [відео Олександра Фразе-Фразенко]


Нещодавно наша редакція випадково надибала професійне відео (з професійним звуком) з одного з найкращих заходів 2013 року (мій репортаж з цієї знакової події можна прочитати тут).

В кадрі :  Олег Лишега (r.i.p.), Юрій Андрухович, Галина Чубай, Віктор Морозов, групи : Джалапіта, Піккардійська Терція, Плач Єремії.

ТОП-альбоми України за 2014 рік (новорічний суб'єктивний рейтинг)

Попри безпрецедентну важкість цього року (а в чомусь і завдяки їй), мені вдалося прослухати у 2014 рекордну для себе кількість альбомів, у тому числі й нових.

Підсумком цих цікавих дослідів є цей топ-10. Коментарі до кожного альбома-переможця - завтра, у перший день нового року. Також завтра тут з'явиться мій топ світових релізів, які справили цьогоріч найбільше враження. 

Щасливого вам нового року, побачимось у 2015!

============================================
Dead Faith : Open fracture of the mind 
============================================
найкращий альбом у стилі industrial rock / electronic

============================================
Ethereal Riffian : Aeonian
============================================
найкращий альбом у стилі
progressive stoner doom metal / experimental rock

============================================
КОМУ ВНИЗ : 4
============================================
найкращий альбом у стилі КОМУ ВНИЗ :)

============================================
Онейроид : Наташа Атомный Бог
============================================
найкращий альбом у стилі psychedelic / experimental

============================================
Ungern ‎: Steppenwolf
============================================
найкращий black metal альбом

============================================
Blood of Kingu : Dark Star on the Right Horn of the Crescent Moon
============================================
також найкращий black metal альбом!

============================================
Маяк : Романтика
============================================
найкращий альбом у стилі chillwave /  lo-fi / synthwave

============================================
Sinobola : What Would Happen If Everyone Were Watching the Stars?
============================================
найкращий post rock альбом

============================================
Тотем : Посттравматичний синдром 
============================================
найкращий rock альбом

============================================
Endless Melancholy : Fragile
============================================
найкращий альбом у стилі insrtumental / piano ambient

понеділок, 22 грудня 2014 р.

Тотем – Посттравматичний синдром (2014)


Слухаючи новинку від київського проекту Тотем, неможливо не пригадати класичне для наших просторів прислівя «Чоловік – це вчорашній хлопчик, що випадково вижив».  Особливої похмурої слушності воно набрало цьогоріч, коли на долю українців випало багато складних і жорстоких випробувань, які принесли із собою незавершена революція та війна із найбезчеснішим ворогом з усіх можливих. Саме про це (але не тільки про це) – новий лонгплей «Тотема», що вийшов, як і анонсувалося попередньо, 1 листопада.

Слід сказати, Тотем щедрий щодо своїх слухачів : попередній альбом також вийшов торік у листопаді (щоправда, у третій його декаді, а не в першій), а далі був прекрасний квітневий ЕР «Кривизна простору», і – війна. Війна, на яку автор проекту і лідер таких знакових для української музики груп як Dead Faith та Ворождень, вирушив добровольцем. Тож нинішній реліз і перевидання в електронному вигляді всієї попередньої дискографії проекту Тотем (причому з тотальним ремастерингом і нерідко з оновленою обкладинкою), сприймаєш з особливою вдячністю (заслабке слово в цьому випадку).

Як ви вже могли здогадатися, відмінність між торішнім альбомом і свіжим - насамперед тематична. Хоча, ясна річ, це не означає, що на нас у свіжому лонгплеї чекає суцільний «бойовик».  Одна з найсильніших сторін новинки – це саме різноманітність життєвих граней : тут  водночас багато і дуже точно «схоплених» картин сучасності, і психологічної рефлексії, і поезії як такої, причому поезії майстерної і лаконічної.

Музика цього альбому в жодному разі не буде фоновою : з перших секунд вона притягує увагу, динамічно розгортаючи перед слухачем свою специфічну картину, дія якої, розгортаючись у перших двох треках більше у «зовнішньому» просторі, сповненому ворожою звіролюдською фауною, надалі все більше зміщується в бік життя душі, спогадів, лірики, ефектно повертаючись на поле бою у фінальному треку. Струнка і, не побоюсь цього слова, вишукана структура трекліста подвоює насолоду від альбому, який у моєму персональному рейтингу української рок-музики за кривавий 2014-й вже стоїть на першому місці.

І для цього є всі підстави : «Посттравматичний синдром» як мінімум наполовину складається з абсолютних хітів, а решту треків з насолодою слухаєш знов і знов.  Навмисне не називатиму ті пісні, які вразили тут найбільше, аби не впливати на свіжість ваших вражень після натискання кнопки play. Але раджу добряче зануритися в цю музику, і вона віддячить вам сповна за увагу. Ви відчуєте, що з точки зору саунду платівка реалізована на найвищому рівні : від загальних моментів до дрібниць. Такий підхід до якості не є новим для проекту Тотем (як і для музики інших формацій, яку пише Володимир Кучинський), але для нашої сцени це явище нечасте.

Стилістично свіжий альбом продовжує започатковану попередніми двома повноформатниками  лінію, яка полягає у деякому зміщенні акцентів в аранжуваннях з «танцювальної» електроніки із серйозним змістом на «живіше» звучання альтернативного року,  в якому, на мою думку, чимало є від, наприклад, The Cure. Особисто мені більше до вподоби саме ця, оновлена концепція «Тотему», хоча я із задоволенням слухав проект ще задовго до того, як відбулася ця еволюція саунду.

Окремо відзначу, що текстом 5-го треку альбому - «Дев'ятий вал (Сон з новорічної ночі)» є вірш відомого за радянських часів українського поета Миколи Карпенка – діда Володимира Кучинського, який, на жаль, не встиг застати цей реліз у нашому світі. Тандем двох митців різних поколінь (але одного роду) є настільки ж вдалим, як і зворушливим. Ця пісня мимоволі викликає з глибин персональної памяті найкращі моменти днів, коли ти вмів любити.

Звісно, альбом, назва якого містить діагноз, з яким змушені зараз мати справу не лише бійці Майдану та фронтовики, а в якомусь сенсі і вся активна, здорова, пасіонарна частина українського народу, не містить (та й не повинна містити) готових рецептів його подолання, але без сильної і сучасної української культури і зокрема музики як найважливішої її сфери, будь-яка наша майбутня перемога може стати тимчасовою. Тож плекайте у собі гарний смак, підтримуйте українських музикантів, треки яких наповнюють ваше життя, слухайте свіжу платівку проекту Тотем !


© Максим Солодовник
Публікація: www.rock.kiev.ua

З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

Передруки матеріалів цього блогу можливі виключно з письмової згоди автора.

субота, 6 грудня 2014 р.

Вийшла всеукраїнська музична збірка МЛИН ' 2014


Слово ініціатору та продюсеру збірки Євгенові Павлюковському :

- На шляху до омріяної мети у команди Млина було безліч перепон. Але ми все подолали, аби представити українському слухачеві найяскравіших представників вітчизняної word music. 

Вже незабаром відбудеться передноворічна концерт-презентація із сюрпризами та подарунками. А щоб тримати вас у святковому передчутті, нижче можете ознайомитись із складом нової збірки “Млин-2014”.

Слідкувати за новинами проекту ви маєте змогу через його офіційну facebook-сторінку .

СОКИРА ПЕРУНА 14 грудня презентує новий альбом у Києві


Днями на офіційних сторінках київської фірми SvaStone з’явився анонс, який, завдяки його значимості для кожного нормального українця, ми не можемо не процитувати :

«В окопах київських студій під кулеметний дріб барабана та урагани гітарних рифів створювався новий довгоочікуваний альбом ветеранів українського музичного фронту Сокира Перуна! 10 зарядів бронебійної енергії та фронтової правди, 10 залпів у ворога нашої землі і нашого Роду!

Трекліст :

1. В ТУ НІЧ…
2. ЧОРНИЙ СНІГ
3. НОЧІ ДОЛОНІ
4. ГОНТІВ ЯР
5. ШЛЯХОМ ОСТАННЬОГО ФУТУРИСТА
6. АЗОВ. ПОВНИЙ КОНТАКТ
7. НЕЧАЙ
8. ГЕРОЇ МОЄЇ РАСИ
9. НЕБЕСНИЙ БАТАЛЬЙОН
10. СТАЛЕВИЙ ПРОМІНЬ ВОЛІ

Презентація альбому спецпідрозділу СОКИРА ПЕРУНА "СТАЛЕВИЙ ПРОМІНЬ ВОЛІ" відбудеться 14 грудня 2014 під час проведення однойменного фестивалю на підтримку ДОБРОВОЛЬЧОГО УКРАЇНСЬКОГО КОРПУСУ "ПРАВОГО СЕКТОРУ"!

СЛАВА УКРАЇНІ !»




VOIDA : Autumn EP, концерт у Києві, "заморозка" проекту


Сайд-проект Ігоря Сидоренка, знаного в Україні та далеко за її межами насамперед як лідер та засновник таких різних груп як Krobak та Stoned Jesus, схоже, прийшов до завершення солідного циклу у власній еволюції : випуску та презентації нового ЕР передувала опублікована днями заява музиканта про "заморозкуVoida на невизначений час. Власне, всім читачам мого блогу, кого цікавлять деталі такого рішення,  можу порадити тільки перечитати цей текст, він відповідає на більшість питань.

Звісно, для мене, слухача Voida з першого релізу (яким був спліт з дніпропетровцями Gamardah Fungus), це стало не дуже приємною новиною, але, досить давно знаючи автора проекту, я майже впевений у тому, що перерва ця тимчасова і триватиме рівно стільки, скільки буде потрібно для настання нової фази активності. 

Тож не здивуюсь, якщо за виданими з початку 2012 року до сьогодні Spring EP, Summer EP та Autumn EP, за всіма законами вічного оберту річного колеса прийде, наприклад, Winter EP, а за ним - другий повноформатний альбом проекту, який, як ми тепер знаємо з цієї ж заяви про "заморозку", навіть існує у демо-варіанті. Будемо сподіватися на нову зустріч із цією непересічною музикою.

Наразі ж раджу вам як слід зануритися у викладений вчора свіжий "осінній" реліз Voida (послухати / купити з офіційного bandcamp), кидати всі другорядні справи і приходити сьогодні на концерт в Києві, який відбуватиметься за підтримки Sasha Boole та nearr і стане останнім перед  анонсованою перервою, тривалість якої поки не відома нікому.

Dirty Two Club
вул. Велика Васильківська 116 (м. Палац Україна)
початок о 20:00

Ну а бонусом до цього посту буде улюблений кавер на Radiohead з варшавського концерту, зіграний разом зі скрипалем Krobak'а Марком :

четвер, 4 грудня 2014 р.

Піано Екстреміст виступить 5 грудня у Білій Церкві


На офіційному офіційному фейсбуці в анонсі цієї події музикант зазначає :

"Чекаю на Вас, адже це місто було тим, у якому хотів виступити ще з весни.

Зіграю кавери на Ейнауді, Цюрмюллє, Тірсена та ін. а також свої нові твори.

Під час концерту буде встановлено традиційну скриньку, у яку ви можете жертвувати кошти для бійців. Половину я віддам місцевим волонтерам, які влаштовують концерт та збирають допомогу для української армії на Сході."

четвер, 27 листопада 2014 р.

29 листопада в Києві відбудеться концерт на підтримку бандуристки, що перебуває в комі

на фото: Одарка та Катерина Руголь

Українські музиканти готують концерт з метою допомогти своїй колезі – бандуристці Одарці Руголь. Нещодавно під час гастролей Канадою дівчина потрапила в аварію, після чого знаходиться в комі.

Одарка Руголь в тандемі з сестрою Катериною вже близько 15 років активно популяризують виконання музики на бандурі в Україні і в світі. За плечима у дуету – виступ на десятках міжнародних фестивалів, у тому числі, у Франції, Туреччині, Австрії, Польщі, Північній Америці. Сестри грали в залі Ради Європи в Страсбурзі і на одному з концертних майданчиків Лівії.

Учасниками концерту для збору коштів Дарині Руголь 29 листопада стануть солістка групи «Гапочка» Катя Гапочка, Ваня Якимов, а також групи DIЯ і Zвукі Zемлі. Місце зустрічі – київський арт-простір «Циферблат».

Новий трек від київських пост-рокерів KROBAK (live video)


На вересневому концерті в Дніпрі флагмани українського пост-року KROBAK виконали прем'єру нового треку, який, можливо, згодом ввійде до їхнього третього номерного альбому. Енджойте!

Група ONEYROID запрошує 29 листопада на запис фільму-концерту!

фото з концерту в клубі КУЛЬТ (м.Біла Церква)

Легендарним полтавцям ONEYROID добре відомо, що група за великим рахунком - це не тільки музиканти, а й їхня публіка, тож учора розмістили на своїх соцмережах запрошення долучитися до непересічної події, яка відбудеться вже зовсім скоро :

29 листопада записуємо ФІЛЬМ-КОНЦЕРТ на студії ONEY, частиною якого ви також маєте шанси стати, завітавши до нас того вечора !

Починаємо о 19:00 ! Вхід 30 грн

Кількість місць дуже обмежена, тож постарайтеся бути на місці завчасно, аби гарантовано нічого не пропустити :)

Адреса : м.Полтава, вул. Паризької комуни, 29 (через дорогу від головного офісу Полтава-банку).

пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

wanted : UNGERN - Steppenwolf (2014)

UPD : альбом знайдено! чекайте на текст.


Розшукую цьогорічний альбом харківських священних монстрів UNGERN для рецензування.
Уже минуло чимало часу (близько півроку) з моменту релізу, але альбому немає ні в інтернеті (крім поодиноких треків), ні в українських дістро. Замовити його з-за кордону мені зараз не по кишені, як і багатьом українцям, цинічно пограбованим скотською грошово-валютною політикою "нашого" Нацбанку на чолі з Гонтарєвою. Якщо можете з цим допомогти - пишіть у коментарі, рецензію гарантую. 

Онейроид - Наташа Атомный Бог (2014)


Перед нами без перебільшення найбільш незвичайний лонгплей «Онейроїда». Передісторія пятого номерного альбому легендарної полтавської групи бере свій початок аж у 1999 році, коли її співзасновник і перший басист Анатолій Волик працював на телефоні довіри. Як знають ті, хто слідкує за творчістю команди, він є не тільки одним з найкращих українських поетів, а й автором усіх текстів пісень «Онейроїда». Зазвичай кожен їх новий альбом – це музична інтерпретація одного з концептуальних циклів Волика. Але цього разу слухач свіжої платівки має справу з текстами, походження яких більш ніж химерне і нелітературне.

Одного разу під час зміни Волика на телефоні довіри йому подзвонила жінка, яка представился як «Наташа Атомный Бог», і потік свідомості, який долітав зі слухавки був настільки незвичайним і психоделічним, що по можливості він був законспектований в реальному часі і майже не зазнавав правок, крім незначного очищення від суржика. Частина з цього шикарного шизофольклорного матеріалу незабаром була опублікована у четвертому номері самвидав-часопису «Гораздо» за 2000 рік в рубриці «Уголочек Наташи». Слід сказати, що про цю жінку та її подальшу долю абсолютно нічого невідомо, а тексти її монологів досить несподівано вилилися через 7 років спочатку в сценічний, а потім і в студійний проект.

Як зазначає лідер «Онейроїда» Андрій Боркунов у недавньому інтерв’ю Київському Рок Клубу, унікальний характер альбому, очевидний будь-кому зі слухачів, знайомих з іншими онейро-лонгплеями, найбільш повно відповідає назві групи завдяки такому «бекграунду».


Оксана Дронова, вересень 2014
автор фото - Сергій Картавицький

Однойменну назві альбому програму було неодноразово представлено на концертах, найбільш атмосферними з яких були два виступи в харківському планетарії. Досить швидко (у 2009 році) дійшло і до фіксування матеріалу за принципом live in studio. Проте властивий гітаристу «Онейроїда» Валерію Власенку професійний перфекціонізм, з яким він ставиться до саунд-інженерної справи, спричинився до того, що результат цих процесів у вигляді свіжого альбому ми отримали лише наприкінці квітня поточного року. І, слід сказати, такий матеріал абсолютно не втрачає нічого від «пізнього» випуску, адже буквально перебуває поза часом і метушливими трендами, що змінюють одне одного, часто не лишаючи якогось відчутного сліду в культурі.

Поки тривала робота над удосконаленням записаного, паралельно групою було відзнято багато відео-матеріалу, в якому є чимало від театру. Більшість цього креативу так і лишається поки невипущеною, але певне уявлення про нього можна скласти з випущеного два роки тому кліпу «Библия это общага» 



Враження від альбому в цілому і від окремих його треків не піддаються повноцінному логічному аналізу і навряд можуть бути сформульовані засобами звичайного, загальновживаного синтаксису саме завдяки природі матеріалу, який лежить в основі цієї платівки. Для тих, хто з нею досі не стикався, найбільш доречним буде порівняти її з якимось інфернальним радіо, яке, несподівано вмикнувшись, захоплює своїми дивними вібраціями і ще дивнішими синтагмами, які, прекрасно опанувавши роль, озвучує неперевершена вокалістка Оксана Дронова, яка тут, до того ж, вперше звучить «сольно», а не в «дуеті» з лідером групи Андрієм, який цього разу здебільшого відповідав за семплінг, зведення, продюсування і загальну концепцію релізу. Також значною відмінністю від інших альбомів є нестандартний набір музикантів : не залучалася «важка артилерія», тобто ритм-секція (бас і барабани) з метою надання матеріалу прозорості, натомість до запису долучився Олександр Бєссонов з групи Молочай, виконавши партії баяну, а партії ударних зіграні Дмитром Білоконем на джамбе та керамічному кохоні, який він виготовив власноруч.

Навіть якщо б я не бував свого часу на концертах з цією програмою, я б не мав сумнівів, що «Наташа Атомный Бог» - це саме та музика, якої так бракувало нашій авангардній сцені. Захоплює тут як сміливість задуму, так і зрілість його втілення. Попри те, що автор цих рядків щороку слухає тонни і тонни найрізноманітнішої музики, половина якої належить до найновішої, нічого подібного йому досі не траплялося. Ці треки несхожі навіть на типовий «Онейроїд».

Стилістично цей альбом перебуває десь на території переплетення електроніки, spoken word, альтернативного року, експериментального фолку, вільного джазу та ще бозна-чого. Одне слово, як каже гуцульська приказка, - «там де дідько каже добраніч». Хронометраж платівки, що містить аж 17 треків, забезпечує надміцний ментальний тріп.

Гадаю, після всього сказаного тут, найкращим варіантом для вас буде послухати «Наташа Атомный Бог» на офіційному бендкемпі групи :

Поки що альбом доступний лише у вигляді digital-релізу. 
Музиканти вже планують випуск обмеженого тиражу фірмових дисків, які можна буде придбати на концертах і через менеджмент.


© Максим Солодовник
Публікація: www.rock.kiev.ua


З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

Передруки матеріалів цього блогу можливі виключно з письмової згоди автора.

Piano Extremist у Полтаві (live, full show, 18.10.2014)


Чим особливий цей концерт :

1. Наскільки мені відомо, це перший візит з концертом Піано Екстреміста до Полтави.

2. Відео зняте одним з полтавських героїв Майдану та нинішньої війни з кацапами за Незалежність, який через завдане йому на фронті поранення не може продовжувати службу, але продовжує Kulturkampf.

3. Це був перший по-справжньому холодний день цієї полтавської осені. Гіперборейський холод лише додавав потрібної атмосфери.

4. Попри малу кількість присутніх слухачів (як для обласного центру на землях старої Гетьманщини), вдалося зібрати повну скриньку для потреб українського фронту.

5. Відчуття причетності, яке було того вечора з різних причин.

Нова, ширша концепція блогу


Радий вам повідомити, що відсьогодні мій блог переходить на нову, ширшу і цікавішу концепцію. До цього рішення мене спонукала маса різних причин, насамперед переосмислення своєї діяльності, яке ніколи не припиняється, але цього буремного року було особливо активним і проявлялося в різних сферах.

Якщо раніше мені було важливо, щоб цей блог був своєрідним портфоліо з моїми текстами, то тепер я бачу доцільнішим присвячувати тутешні пости не тільки цьому, висвітлюючи якісь небанальні музичні явища, будучи таким чином відкритішим до тутешньої аудиторії, поширюючи якісь речі, які мусять мати ширше коло слухачів і глядачів. Тим більше, я все одно так чи інакше давно це роблю на якомусь рівні в соцмережах, але тут це матиме кращу реалізацію в сенсі PR-аспекту, оскільки тут значно більше зацікавлених. 

Блог, орієнтуючись здебільшого на рецензії, апріорі не міг висвітлити і половини з того, що мені видається цікавим у цій сфері. Для людини, яка давно є глибоко залученою в музичне середовище і знайома з багатьма ключовими особами нашої сцени, це найкраще можливе рішення :)

Рецензії тут так чи інакше з'являтимуться, тож блог від цих змін тільки виграє і врізноманітниться (як і ваше дозвілля). Такі справи.

четвер, 20 листопада 2014 р.

Піано Екстреміст виступить в Києві 21 листопада з нагоди річниці Майдану


Нагадуємо, що він є нині бійцем полку Дніпро-1 і зібрані під час своїх концертів гроші до копійки передає на потреби фронтовиків, тож неодмінно беріть з собою скільки в змозі пожертвувати, і подавайте іншим приклад.

середа, 27 серпня 2014 р.

Триває акція на підтримку батальйону "АЗОВ" (спільно з проектом F.M.S. 41)

Видавництво Eisenturm спільно з проектом F.M.S. 41 оголошує благодійну акцію на підтримку українських добровольців-фронтовиків!

Завдяки нашій акції ви не просто перераховуєте кошти українським бійцям, а й отримуєте у форматі CD альбом проекту FLAMMENWERFER MIT STRAHLPATRONE 41 - ...прошлое... (Valgriind, 2009) у стилі NS Industrial / Military EBM.

Абсолютно всі виручені кошти будуть перераховані на потреби батальйону "АЗОВ", про що тут буде викладено звіт по закінченні акції. Кількість дисків дуже обмежена, поспішайте! 

Докладніше про умови акції читайте на офіційному блозі видавництва .

КОМУ ВНИЗ – 4 [2014]


Про священних монстрів сцени писати завжди приємно і водночас непросто. І не тільки тому, що свій студійний матеріал вони оприлюднюють вкрай рідко. КОМУ ВНИЗ –  з тих небагатьох, котрих масштаб здобутків давно вивів у категорію гросмейстерів, які не потребують насправді жодних оцінок своєї творчості. Але це потрібно нам, в тому числі й для самоусвідомлення та відстежування власної світоглядної та естетичної еволюції, орієнтуючись на координати великих.

Попри те, що крайній на сьогодні студійний повноформатник  КОМУ ВНИЗ вийшов аж 1996    ( ! ) року (концертний альбом та декілька збірок різного ступеня концептуальності та офіційності під таким кутом зору не враховуємо), ці суворі кияни являють собою найвідоміший приклад реально культової української групи, аудиторія якої має стільки ж спільного, як і відмінного, об’єднуючи українців (і не тільки), які б за інших обставин, цілком можливо, ніколи б і не зустрілись, стрімко злютовуючи натовпи слухачів під сценою у фактично воїнську спільноту високого духу. Це підтвердить кожен, хто вміє відчувати буття і  хоча б раз чув їх наживо, будучи свідком такої містерії. І в КОМУ ВНИЗ, очевидно, завжди було розуміння того, що справжня музика – це не розвага у стандартному розумінні цього слова, а своєрідний егрегор і засіб спілкування на найглибиннішому рівні.

фото з офіційного сайту групи

Але навіть їм напевно не уявлялося, в яких умовах вийде новий альбом КОМУ ВНИЗ. 
Зимова українська революція, залізо і кров вуличних боїв, відданість, затятість і жорстокість, гранати й кулі окупаційного режиму бандократії, портрет Шевченка на лайтбоксах закривавленої Інститутської і сухий тріск снайперських гвинтівок, небачені у найновішій історії України жертви і похорони героїв у прямому етері… 

Епохальні події надовго відбили у автора цих рядків здатність всерйоз заглиблюватись у твори мистецтва, і ця тимчасова ментальна скам’янілість була ще одним джерелом пекучої ненависті і зневаги до всіх ворогів України. Анонс нового альбому від КОМУ ВНИЗ незадовго до 200-річного ювілею Кобзаря став особливою звісткою з іншого, вже напівзабутого мирного життя, де виходить нова, справжня музика. Таким чином, 9 березня (дата релізу) набуло цьогоріч ще одного важливого сенсу.

фото невідомого автора

Попри хронометраж замалим більший за 16 хвилин, група розцінює новий диск саме як альбом (без приставки “міні-”), на що вказує і його назва (досі повноформатників було лише три). Правильно це чи ні – вирішувати не нам, але, на мою думку, таким чином група підкреслила виняткову важливість закладеного у новинці месиджу, принагідно нагадавши, що перемагати слід не кількістю, а якістю. Жоден з п’яти треків альбому, співавтором якого, до речі, на титульній обкладинці вказаний сам Шевченко, не є домінантним над іншими – важливий кожен, прохідних номерів нема. При цьому матеріал досить різноманітний, отже  - заслуговує окремого коментаря.

З «КНЯЖНИ». ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ

Одна з найліричніших композицій групи за всю історію творчості. Урочисті, повільні клавішні, надзвичайно красивий вокал Андрія Середи та скрипка Нелі Бикової – головні елементи цього шедеврального треку, ліричним героєм якого уявляється котрийсь із політв’язнів режиму, зовсім нещодавно зметеного стихією Майдану, дорогою ціною. Найближча асоціація – пісня «Вийди, змучена людьми».

фото УНІАН

З «ХУСТИНИ»

Мінімалістичний в плані інструментарію трек, який, проте, звучить вже енергійніше. Вокальна манера і ритміка тут нагадує бойовий клич у північній Традиції. Можливо, не всі фахівці у цьому питанні зі мною б погодилися, але для мене ця етимологія досить очевидна. Прикметно, що уже у квітні з початком тієї великої Війни, яку і до сьогодні намагаються сором’язливо ховати за нудною абревіатурою АТО, на сайті групи з’явився пост зі світлиною дігіпаку «4» на борту українського БТРа на бойових позиціях.

фото з офіційного сайту групи

З «ХОЛОДНОГО ЯРУ»

Цим треком Середа з побратимами стилістично «передають привіт» не загальновідомим RAMMSTEIN (як дехто міг би подумати), а пізнім LAIBACH. Проте, на відміну від обох цих команд, КОМУ ВНИЗ байдужі до постмодернізму й цілком серйозні, особливо – в актуалізації Шевченкового пророцтва-перестороги про «огонь новий з Холодного Яру». Поза всяким сумнівом, ця пісня найбільше відповідає критеріям хітовості, саунд тут важкий і багатий.

З «У КАЗЕМАТІ». ЗА БАЙРАКОМ БАЙРАК

Прозоре, просте аранжування, акустична ритм-гітара. За виконанням ця пісня найближча до класичного року, проте має невитравну dark folk атмосферу. Напевно, своєю появою у такому вигляді цей трек може завдячувати дружбі Андрія з Арсенієм Білодубом (лідером легендарного дивізіону СОКИРА ПЕРУНА) – складається враження, що їхній лонгплей «Слово» (2010) явно не пройшов повз увагу колег.

Шевченко на Майдані, лютий 2014, 
фото невідомого автора

З «ОСІЇ. ГЛАВИ XIV»

Найсуворіший трек альбому, здатний справити цілком окреме враження навіть на фоні попередніх чотирьох. Жорстокий і підкреслено аскетичний у виражальних засобах. Направду страшний для тих, кому він адресований, адже це водночас і пророцтво-візія, і пересторога, й інвектива. Враховуючи події на Східному фронті, значною мірою – вже втілена. Шевченко у поезії зазвичай не любив напівтонів та неясних натяків. Як сказав свого часу Данте, справжнє мистецтво – завжди жорстоке.

Кілька слів на завершення. 
“ 4 “ лишає по собі найкращі враження, адже поєднує в собі риси, що були властиві творчості КОМУ ВНИЗ завжди із певним експериментальним підходом, який свідчить про невпинний розвиток цієї великої групи.

До речі, можливість виходу давно очікуваного тривалішого повноформатника у найближчій перспективі, тобто орієнтовно ще цьогоріч, підтверджена координатором групи у переписці з фанами на офіційному сайті…

Замовити компакт : 
http://rockhouse.com.ua/komu-vnyz-4-2014

Слухати альбом онлайн :
http://www.komuvnyz.com/2014-4


© Максим Солодовник, 2014

Публікація: www.rock.kiev.ua

З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

Передруки матеріалів цього блогу можливі виключно з письмової згоди автора.



Бонус # 1 : Андрій Середа закликає підтримати українських воїнів





Бонус # 2 : Кому Вниз - Концерт Шлях XXV (Львів, 2014)


субота, 16 серпня 2014 р.

І ще раз про допомогу батальйону АЗОВ



Благодійний концерт на підтримку добровольчого українського корпусу "Правий Cектор"



Редакція нашого блогу наполегливо радить відвідати цю непересічну подію і водночас підтримати боротьбу наших фронтовиків за Україну. Троянди й виноград, красиве і корисне. Адже запорука нашої майбутньої перемоги - у єдності тилу та фронту.

четвер, 26 червня 2014 р.

Жертвуйте на визвольну війну!

Попри те, що колись, до війни, це був профільний блог суто про музику, потреби фронту зараз стосуються кожного українця, і оскільки не всі знають як можна допомогти безпосередньо тим, хто зараз на передовій, цей пост буде дуже корисним.

Нині Україні життєво необхідна перемога над агресором, і доля України - в руках кожного з нас. Наша сила - в єдності тилу та фронту. І священний обов'язок кожного - жертвувати на визвольну війну!

Насамперед мусимо допомагати тим добровольчим батальйонам, які вже довели свою ефективність та є прикладом героїзму для всіх нас. Це - не благодійність у звичайному розумінні, це - майбутнє всієї української Нації.


УВАГА!
Зміна реквізитів для фінансової допомоги батальойну "Азов"

У зв'язку із техніними проблемами прохання припинити перерахування коштів для батальйону "Азов" на картку Приватбанку Ганни Сінькової - ця картка буде остаточно заблокована найближчим часом.

ВІДКРИТО ЄДИНИЙ РАХУНОК ДЛЯ ДОПОМОГИ БАТАЛЬЙОНУ "АЗОВ":

Назва організації: Благодійна організація «Благодійний фонд освітніх інновацій»
ЄДРПОУ: 38916013
Номер рахунку: 26008053127789
Код банку (МФО): 321842
Назва банку : Київська філія ПАТ КБ «ПриватБанк»
Призначення платежу: благодійна допомога батальйону “Азов”







неділя, 8 червня 2014 р.

Dead Faith - Open fracture of the mind (2014)


Життя сповнене парадоксів, і одним з них є те, що найдавніша і водночас фактично найкраща (у своєму стилі) індустріальна група Києва та всієї України досі лишається маловідомою для переважної більшості нашої публіки. Протягом років група змінювала склад і звучання, експериментуючи з різними стилями і музикантами. Попри свою студійну плодовитість, Dead Faith дуже рідко грає концерти, тому реліз кожного нового альбому є справді значною подією для всіх нечисленних втаємничених. Влітку група відзначає своє 20-річчя, і саме до нього спершу планувалося випустити лонгплей, яким ми зараз насолоджуємось. Але завдяки творчій активності музикантів реліз відбувся практично на півроку раніше, і таким чином було продовжено започатковану торік традицію розпочинати перший день нового року виданням нової платівки в інтернеті.

Високі сподівання в очікуванні новорічного релізу завдячували не тільки хітовості альбомів-попередників «Insider» та «Suicide, sweet suicide...», а й серії синглів, які стабільно з’являлися на ресурсах команди протягом 2013-го. До речі, далеко не всі треки з цих синглів потрапили в результаті на «Open fracture of the mind». З перших звуків нового альбому очевидно, що Dead Faith впорались з непростим завданням. Нова платівка звучить так, що особисто в мене одразу йде на друге (і третє) коло, щойно добігши кінця.

Як звучали б легендарні Depeche Mode, якби раптом сформувалися в Києві середини 90-х і грали б індустріальний рок тут і зараз?
Попри на позір химерність і нескромність цього питання, воно не позбавлене змісту, як і порівняння в його основі – паралелей між цими командами із зовсім різними шляхами, – починаючи зі схожості голосів їхніх фронтменів. Крім того, сам лідер Dead Faith ніколи не заперечував впливу британців на їхню музику, однак не все так просто і самими впливами нічого в цьому випадку не закінчується.



Dead Faith на концерті в Полтаві 01.12.2012,
фото Едуарда Странадка

Маючи відмінний мистецький смак, учасники Dead Faith постійно розвиваються як особистості та професіонали, і зокрема завдяки цьому нинішня музика групи має не так багато спільного із ранніми її альбомами. Можна впевнено сказати, що нинішня творчість Dead Faith є значно доступнішою для сприйняття, не втрачаючи водночас на безкомпромісності саунду і не перетворюючись на поп-продукт. До речі, у США, де FM-радіоcтанції керуються зовсім іншими принципами, ніж тутешні, треки з «Open fracture of the mind» оцінили і взяли в ротацію ще до офіційного релізу новинки, самостійно вийшовши на музикантів під враженням від синглів, які анонсували лонгплей.

У Dead Faith є всі складові хітового матеріалу : якісний саунд і впізнаваний почерк ; правильне відчуття структури альбому, завдяки якому знайомство з диском лишає по собі цілісні враження і відчуття заверешності творчого акту; і власне талановиті пісні, лірика яких може складатися як з цілого тексту, так і з одного-єдиного рядка («It's rising up»).

«Open fracture of the mind» зовсім не містить «філлеру» (прохідних треків). Проте навіть у такій ситуації можу порекомендувати всім, хто навіть дочитавши до цього місця, сумнівається, почати знайомство з цим лонгплеєм з таких забійників як «Light is dead», «Feel yourself well», «Favorite show». До речі, атмосфера і тематика першого треку альбому інспірована такою стрьомною речовиною як морфій. Якщо характеризувати лірику «Open fracture of the mind» загалом, неможливо не помітити властивий їй лаконізм, точність, уміння створювати відповідний настрій, живі асоціації досить скупими засобами, що особисто я детерміную як синонім майстерності. Картини, які малює уява слухача, затягують надовго. Навмисне не писатиму тут про персональні переживання цього досвіду – нехай кожен відчує це по-своєму.

Замість висновку процитую лідера Dead Faith Володимира Кучинського :

«Наша музика похмура, як грудневий Київ, жорстка як цегла будинків і бездонна, як небо... Приєднуйтеся до нашого потойбіччя, до позачасу і позапростору. Де любов - це смерть, а смерть - це любов. Ми ніде і всюди.»

Слухати/завантажувати альбом тут :



© Максим Солодовник, 2014

Публікація: www.rock.kiev.ua

З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

Передруки матеріалів цього блогу можливі виключно з письмової згоди автора.