четвер, 2 вересня 2010 р.

Gamardah Fungus - The Way To Build Your Future [2010]



«The Way To Build Your Future» - перший повноформатник дніпропетровського дуету з химерною назвою. Попри це музиканти, що його творять, далеко не новачки у цій справі. Гітарист із псевдонімом Absurd Maers пограв мало не в десятку груп найрізноманітнішої спрямованості – від тріп-хопу до панку, а електронник Ігор Ялівець може бути відомий українському слухачу як один із засновників скажено експериментального нойз-проекту Submatukana.

Найперший офіційно виданий трек проекту з’явився на світ минулої осені у складі спліту з проектом Voida. Він називався «Requiem For A Summerman» (з присвятою Єгору Лєтову) і змусив чітко запам’ятати їх саме завдяки тим рисам, які насамперед помітні і в повноформатному альбомі : меланхолійність саунду, мінімалізм, значна повільність у розвитку композиції, певна похмурість, стриманість і циклічне переплетіння («на території» експериментального дроун-ембіенту) гітарної мелодики – з одного боку та електронного нойзу, «польових записів» і навіть радянських аналогових синтезаторів - з іншого. І якщо на згаданому спліті електронна складова була попри всю свою красу все більше вдалим обрамленням і доповненням гітарних тем, то на альбомі вони взаємодіють значно тісніше. Як влучно охарактеризував результат інший рецензент цього альбому, Ігор Сидоренко, це «електронний нойз, на фоні якого гітарист неквапливо перебирає струни». Іноді цей звук достатньо «густий» для того, щоб пригадались класичні релізи тієї ж Nadja, але фішка тут не в експерименті як такому – головним у цьому альбомі є занурення в його атмосферу.

Настрій, що створює слухання цього диску, можна вважати вдалим для роздумів, спогадів та глибокої медитації. Окремо слід відзначити вдале використання в альбомі «польових записів» - коли ви прослухаєте диск, ця теза стане цілком зрозумілою.

Приємно зустріти такий зрілий реліз, що викликає багато асоціацій (наприклад візуальних образів) і своєю унікальністю в українському контексті засвідчує те, що наша експериментальна музика дуже непогано розвивається навіть без відчутної до неї уваги з боку слухачів, яким симпатичніші більш звичні форми музичної творчості. Як кажуть самі музиканти Gamardah Fungus, проект живе і творить «без амбіцій на тотальну знаменитість, але заради душевного блага її потенційних прихильників».


© Максим Солодовник, вересень 2010

публікація: www.rock.kiev.ua

Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань передруків та співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

середу, 1 вересня 2010 р.

Hexenmeister - ... and Life in Insomnia [2010]

Free Image Hosting at www.ImageShack.us


Перед нами дебютний повноформатник досі практично невідомого, непублічного one-man-бенду, виданий, до того ж, на дуже молодому, незалежному, андеграундному українському лейблі ARX Productions, що спеціалізується на найрізноманітнішій «темній» музиці – від авангардного, депресивно-меланхолійного блеку до фьюнерал думу, дум-дезу та сладжу.
Виходу альбому передував у поточному році самвидавний спліт з Bergrizen, з якого досвідчений слухач також міг скласти уяву про високу перспективність проекту.

Вражаюча, відчайдушна, надривна атмосфера крайнього напруження душевних сил та вигадливі, новаторські, експериментальні структури композицій – прикметні риси альбому. Попри те, що якісний запис сучасний слухач сприймає як належне, відзначимо, що альбом більш ніж переконливий і з цієї точки зору. Не так часто можна почути такий саунд у one-man-бенду, що видає свій перший альбом.

«... and Life in Insomnia» вирізняє стильовий симбіоз, який, однак, завдяки композиторському талантові не виглядає як еклектична строкатість. Тут водночас спостерігаємо і елементи пост-блек-металу (експериментальні структури копозицій), і більш традиційного блеку (височезний, досить швидкий і часто протяжний скрімінг, до речі, дуже впевнений), депресив-блеку (екзистенційна тематика пісень і загальний настрій), які разом складають тут явище меланхолійного блеку, і елементи більш віддалених стилів – приміром, ритм-секція своїм напором цілком виразно нагадує хардкор. Гітари, з якими інколи корелюють фоном клавішні, тут є впевненою основою всієї музики альбому і вони найрізноманітніші : від швидких і простих блекових акордів до густої, майже шугейзової «стіни» звуку та пронизливих соло, подекуди тут «знайшося місце» навіть для акустичної гітари (приміром, у «Silence is Broken» її партія натякає на неокласику), і для деяких цілком «чистих» мелодійних мотивів (як у вступі до «Where You will Stop, and I'll Keep Falling» ). Сольні ж партії є особливою прикрасою цього альбому, хоч їх загалом не так і багато. Попри те, що емоції тут «через край» , цей диск цікаво слухати навіть з суто композиційної точки зору. Прикінцевий трек, що є кавер-версією, сприймається загалом як бонус, але з точки зору стильового симбіозу та звучання не відрізняється від оригінальної частини дебютника.

Диск слухається на одному диханні, має як продуману загальну структуру, так і справді майстерне втілення навіть найменших звукових «фішок» та деталей, що свідчить про те, що ця робота зроблена з душею. Цим релізом проект із харизматичною назвою Hexenmeister довів нам , що сумніватись у його славному майбутньому зовсім не варто, і вже сьогодні його можна вважати якщо не «лідером сцени», (бо її в нас для цього напряму екстремальної музики поки нема), то зразком для українських музикантів, що зважаться продовжити експерименти з синтезом цих стилів. З іноземних проектів - як паралель більш настроєва, ніж стилістична, спадає на думку перший альбом французького «Pensees Nocturnes» - теж, до речі, one-man-бенду.

Насамкінець варто сказати, що попри звичну для сьогодення практику онлайн-релізів, цей альбом вийшов на диску (як і решта релізів цього лейблу), до того ж його оформлення таке ж нетипове й асоціативне, як і музика, а отже він безперечно стане окрасою вашої фонотеки.


© Максим Солодовник, вересень 2010

публікація: www.rock.kiev.ua

Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань передруків та співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com