четвер, 31 грудня 2015 р.

Найкращі українські релізи 2015 року (суб'єктивний новорічний рейтинг)

  Найкращий black metal альбом :
Drudkh — Борозна Обірвалася / A Furrow Cut Short 


Найкращий дебют на метал-сцені :
1914 — Eschatology of War


Найкращий рок-альбом :
Ворождень — Агні 


Найкращий інструментальний альбом :
Gamardah Fungus — Hidden By The Leaves


Найкращий ambient-альбом :
Endless Melancholy — Her Name In A Language Of Stars


Найкращий дебют на "димній" сцені :
Borum — Cerberus (EP)


Найкращий міні-альбом :
hurtovyna — s/t (EP)


Найкраще live-video :
Khors — Мій Козацький Шлях

середа, 30 грудня 2015 р.

Андрухович+Karbido - Атлас Estremo (2015) [рецензія]


Читайте мою рецензію на порталі Neformat.

The Best Pessimist - The Half-World (2015) [рецензія]


Читайте мою рецензію на порталі Neformat.
Альбом можна прослухати з офіційного бендкемпу.

Tyler Milchmann - Die Leiden (2014) [рецензія]


Читайте мою рецензію на порталі Neformat.
Слухайте альбом з офіційного бендкемпу.

Kladovest – Winterwards (2014) [рецензія]


Читайте мою рецензію на порталі Neformat.

Жадан.Кириченко.Єфремов – Вервиці (2015) [рецензія]


Читайте мою рецензію на порталі Neformat.
Альбом можна прослухати з офіційного бендкемпу.

STRYVIGOR – До Прірви Холоду [ЕР] (2015) [рецензія]


Sinobola – What would happen if everyone were watching the stars (2014) [рецензія]


Слухайте альбом з офіційного бендкемпу.

Endless Melancholy - Her Name In A Language Of Stars (2015) [рецензія]


Читайте мою рецензію на порталі Неформат.
Альбом слухайте з офіційного бендкемпу.

четвер, 24 вересня 2015 р.

KHORS анонсують ремастероване перевидання свого дебютного альбому


Днями на офіційному сайті харків'ян з'явилось повідомлення такого змісту : 
"З нагоди 10-річчя з моменту офіційного релізу нашого першого альбому “The Flame of Eternity’s Decline”, світ побачить перевидана версія з ремастерованим звуком, новим міксом і новим оформленням. Альбом вийде у вигляді 6-ти панельного дігіпаку на Svarga Music 6-го листопада 2015 року.  

The Flame of Eternity’s Decline” був записаний у Харкові в період з жовтня 2004 по березень 2005 року на студії Audio Achemia, зведений на студії Buddha-Cat в Москві і виданий весною 2005 року на Oriana Music
У процесі запису альбому взяли участь гітарист Wortherax (Twilightfall, ex- Nokturnal Mortum) і клавішник Saturious (Finist, ex- Nokturnal Mortum).

У 2015 році альбом був перезведений і ремастерований на Dark Essence Studio."

вівторок, 22 вересня 2015 р.

Клавішниця української групи Sad Alice Said потребує коштів на лікування

                   

Як повідомила сама Юля, станом на початок вересня вона вже прийняла третій курс хіміотерапії. Але найголовніша битва за її життя - попереду.

З усією необхідною лікарською документацією та звітами ви можете ознайомитися на спеціальних сторінках у соцмережах:

Крім інших способів допомогти, які ви там знайдете, у вас також є можливість замовити диск із дебютним альбомом Sad Alice Said (який, до речі, мав навіть Japan edition), написавши групі на її офіційне мило :
                                               sad.alice.said@gmail.com


Ціна одного компакту - 200грн. (9$), усі виручені кошти підуть на лікування Юлі.


Якщо ж ви не в змозі допомогти матеріально, то принаймні поширте цей пост серед своїх френдів.

Також є англомовний варіант постеру із банківськими реквізитами Юлі :


На цих фото дворічної давнини Юля виступає у складі Sad Alice Said. Нехай кожен із нас зробить щось для того, аби вона перемогла хворобу і знов мала змогу займатися творчістю.



середа, 2 вересня 2015 р.

Сокира Перуна анонсує перевидання культового альбому "...і мертвим, і живим, і ненародженим..."


За інформацією від видавця, яким уже традиційно є компанія SVA STONE, особливостями перевидання альбому, якому цьогоріч уже виповнилося 9 років, окрім оновленого дизайну, стане перезведення та ремастеринг звуку + 3 бонус-треки. Після презентації, яка відбудеться 19 вересня на організованому SVA STONE фесті "Повстанець" у Черкасах, диск можна буде замовити з офіційного сайту бренду.

субота, 29 серпня 2015 р.

Львівська група 1914 шукає собі гітариста


На сторінках перспективної львівської групи 1914 у соцмережах у першій декаді серпня з'явилося (і лишається вкрай актуальним) оголошення такого змісту :

Камради! У наш колектив осколково-фугасної музики 1914 досить терміново треба толкового гітариста.
Вимоги - знати розташування усіх брам у форті Дюмонт, розмір ноги покоївки кайзера Вільгельма, вміти перерахувати загиблих у битві при Вердені (поіменно), за 30 секунд знешкоджувати 75 мм шрапнельний снаряд з дистанційним взриваком та розбирати гранату Рдутловського на сцені без інструментів :)
Якщо серйозно, то треба людину толкову, яка прийде, оперативно вивчить матеріал і буде з нами їздити.
Людину, котра має час і бажання ходити на репетиції, їздити на концерти (за пару місяців два великих фести в Києві + тур по виходу альбому), мати закордонний паспорт і візу (або могти оперативно це зробити) любити таке музло (або вміло це імітувати))) ну і бути адекватним. Мусить хоть хтось в групі бути адекватним :)
Якщо знаєте таких людей - пишіть\дзвоніть.

sturmgewehr2012@gmail.com
063 82 88 322

Ну а для тих, хто ще не має уявлення про музику цієї самобутньої банди, є bandcamp з трьома синглами і професійне відео з недавнього виступу на ELECTRIC MEADOW FEST 2015 :









вівторок, 25 серпня 2015 р.

KRODA оприлюднила прев'ю альбому "Навій Схрон"

Видавши 1 травня суперовий повноформатник GinnungaGap​-​GinnungaGaldr​-​GinnungaKaos (рівно через 4 роки по виході еталонного Schwarzpfad), KRODA, як і було обіцяно, зовсім не збирається зупинятися на досягнутому, анонсуючи вже на осінь реліз альбому, 2/3 треків якого, як уже зрозуміло з цього прев'ю та коментаря самого Eisenslav'а,  можна буде справедливо затегати як ембіент та dungeon synth.

Слід зазначити, що KRODA й раніше була сильною в такому саунді (хоча й не концентрувалася на ньому), тож не знаю як ви, а я очікуватиму цього альбому не менше за попередні. Трек, викладений в якості  прев'ю, по-справжньому надихає. Крім того, він оздоблений не лише обкладинкою майбутнього LP, а й лаконічним фотосетом власного "виробництва", присяченим серпневому нічному небу. 


Споглядаючи його під час прослуховування новинки, одразу ловиш себе на думці, що нині ідеальна пора року для такого анонсу.

Laibach опублікували власний кавер на північнокорейську пісню

Laibach, які цього літа відзначили 35-річчя, завжди були і є епатажним колективом, але їхня сенсаційна поїздка з двома концертами до Пхеньяну, де, крім усіх інших жахів комуністичного режиму, у 99,9% випадків діє заборона на західну музику, стала несподіванкою навіть для мене.
Photo by Joerund F. Pedersen

Про сам Liberation Day Tour сказано і написано різними мовами вже чимало, тож сьогодні ми зацінимо свіжий кавер культових словенців на тубільну all-female групу The Moranbong Band (про яку б ми з вами ніколи не дізналися, якби не Laibach). Як стало відомо, вокальні партії у свіжому кавері також виконав учасник словенської синтпоп-групи Silence Борис Бенко, відомий фанам Laibach за альбомом Volk. Оскільки цей LP у їхній дискографії я недолюблюю, то цю обставину мені прояснила Мережа.


Прикметно, що цей своєрідний, несподівано "чілаутний" трек поширюється через головну сторінку офіційного ютуб-каналу одного з провідних північнокорейських ЗМІ. Підсумовуючи все сказане, не можу не відзначити властиву Laibach виняткову геополітичну інтуїцію : після їхнього другого приїзду до України в листопаді 2013 року Майдан стрімко став змінювати свій формат дискотеки на формат вуличних боїв без правил (хоча концерт відбувався у Харкові), а перші два концерти у північнокорейському комунозаповіднику збіглися в часі із загостренням конфлікту між двома Кореями (включно з обміном артилерійськими ударами). Епатаж епатажем, але дуже схоже на те, що концерти Laibach езотерично є чорною міткою для всіх різновидів комунопедерастів : як для янучар, так і для їхніх вузькооких братів. Щоправда, діє вона не завжди однаково сильно.

Тож якщо ви, як і я, мрієте про такі привабливі для кожного каратєля варіанти найближчого майбутнього як-от громадянську війну в РФії (під час і після якої кацапам нарешті стане не до нас) чи хоча б про активізацію кавказького фронту (в якості плану-мінімум) - то вважайте, що вже знаєте кого до них запросити =) 

субота, 15 серпня 2015 р.

Gamardah Fungus - Hidden By The Leaves (2015) [рецензія]


Продовжую давати реальну оцінку найкращим українським релізам поточного року.

Dead Faith - Disoriented (2015) [рецензія]


З початку серпня я почав співпрацю з досить відомим порталом neformat.com.ua, де активно рецензую різну актуальну українську музику (на жаль, російською, оскільки це єдина робоча мова цього в іншому патріотичного порталу). Позитивна новина полягає в тому, що тепер моїх рецензій має бути більше. Тож читайте першу з них, підтримуйте гідних українських артистів, а передусім - воїнів, які зараз протистоять кацапським окупантам.

Віктор Цой. In Memoriam


25 років тому цього дня загинув Віктор Цой.
Нині в деякого прошарку хіпстерів модно хаяти його творчість, але завжди ця спроба критики звучить від людей, яким не світить стати легендами. Для мене ж він завжди буде одним з героїв мого дитинства. Якби він дожив до наших днів - точно б не "кримнашив" (на відміну від різних вато-блазнів і колорадів, які вважають себе артистами), і, скоріше за все, перебрався б із початком війни до Києва, який любив і в якому написав деякі зі своїх хітів. І я не сумніваюся, що якими б не були поточні суєтні тренди, пам'ять про нього житиме допоки слухатимуть музику як таку.
Тож саме сьогодні в моїх колонках звучать виключно альбоми групи КИНО.

понеділок, 27 липня 2015 р.

Лідер групи RAVENTALE поділився першим промо-треком з майбутнього альбому

Сьомий повноформатник киян дістав назву "Dark Substance of Dharma". Терміни його виходу лишаються поки невідомими. Нагадаю, крайній на сьогодні лонгплей RAVENTALE вийшов восени 2012 року.

пʼятниця, 17 липня 2015 р.

NOKTURNAL MORTUM шукає клавішника для студійної роботи


Майже місяць тому на офіційному сайті стовпи української black metal-сцени опублікували оголошення такого змісту про вакансію, яка утворилася після того, як торік групу покинув Saturious :

Вимоги: спроможність створювати професійне та цікаве аранжування з різноманітними тембрами (в тому числі, у симфонічній стилістиці) з прог-роковим впливом, гідне попередніх альбомів гурту. Індивідуальність та нестандартність творчого мислення, широка музична ерудиція вітається. Місце проживання не має значення, оскільки ми плануємо обмінюватися робочими файлами через інтернет. Наголошуємо, що NOKTURNAL MORTUM є абсолютно некомерційною групою, тому нам потрібні музиканти, спрямовані на творчість, а не здобуття грошей.

Всім зацікавленим музикантам пропонуємо надсилати зразки вашої роботи адміністратору гурту на nm.tribute@gmail.com

СВОБОДУ ВІТІ ЗАВЕРУСІ ! [оновлена версія плакату]


Як уже відомо багатьом з вас, 26 червня режим внутрішньої окупації під час спеціального судилища в Печерському суді м.Києва скасував можливість внесення застави за Віту і попри наведені адвокатом Смалієм докази того, що за станом здоров'я Віта не може перебувати за гратами і це може мати для неї непоправні наслідки - відправив її до СІЗО ще мінімум на 4 місяці, аби посіпакам режиму було зручніше фальшувати її справу.

Віта зазнає в СІЗО тиску та знущань з боку невідомих осіб, які не називають своїх імен, погрожують їй та її сім’ї. Усі  вимоги Віти про присутність при таких діях захисника ігноруються. Їй взагалі не надається медична допомога, а викликаний медик як мінімум раз застосував проти неї силу. На знак протесту проти свавілля Віта наприкінці червня оголосила безстрокове голодування, оскільки це мало не єдиний доступний їй зараз метод боротьби за свої права.

Це війна, і ворог вже не перебирає засобами, не приховує своєї ненависті до українців, невпинно наближаючи свій День Петлі...

Група Крихітка виклала збірку бісайдів

Нічого супер-свіжого у викладеному групою два дні тому плейлісті нема, але треки цієї збірки не виходили на альбомах, тож факт їхнього опублікування у такому форматі - добра нагода їх переслухати, особливо - сингл на слова Миколи Вінграновського, який її закриває.

SWANS - Live@Sentrum, Kyiv [10.07.2015] HD video, full show

Гранд респект kiraigigs та neformatcomua за можливість віртуально побувати там :)
Сетліст читаємо тут.


Ну і бонусом вам на пам'ять тематичний постер роботи художника Юрія Нагорного :


четвер, 25 червня 2015 р.

Дует Zapaska оприлюднив перший сингл з майбутнього альбому

Як зазначають самі музиканти, пісня присвячена рідному краєві. Саунд якраз для літа.


вівторок, 23 червня 2015 р.

Новий кліп від Contrabanda.com.ua

Менше двох діб тому український партнер рекордингового гіганта EMI, відомий як CompMusicLimited, випустив справжній подарунок для всіх шанувальників групи Contrabanda.com.ua і таланту Ольги Цепкало. Особисто мені цей кліп настільки до вподоби, що писати щось іще з його приводу наразі вважаю зайвим - дивіться, слухайте і насолоджуйтеся.




понеділок, 22 червня 2015 р.

Piano Extremist завів soundcloud і анонсує незабаром реліз дебютного студійного альбому

Piano Extremist сьогодні вдень на офіційній фб-сторінці представив свою свіжостворену "саундхмарку" і анонсував, що дуже скоро саме на ній відбудеться реліз його дебютного студійного альбому.
А поки що - слухайте перший трек, який, дуже ймовірно, ввійде до майбутньої платівки.

Плач Єремії у Львівській Опері 19.01.2015 [офіційне live video]

Учора українці відзначали 45-річчя Тараса Чубая, і годі шукати кращої нагоди передивитися ювілейний концерт з нагоди 25-річчя групи Плач Єремії у Львівській Опері, який відбувся 19 січня цього року. Тим більше, що його телеверсія, офіційно викладена у прекрасній якості звуку та картинки, досі має несправедливо мало переглядів. Між піснями також почуєте фрагменти інтерв'ю.


Трекліст телеверсії :

01. Плач Єремії
02. Відшукування причетного
03. Можна
04. Коли до губ твоїх…
05. Коридор із дверима завбільшки в око
06. Сервус, пане Воргол
07. Каламутна вода
08. Із янголом на плечі
09. Клітка з пантерою
10.  О, троянди…
11.  Ти втретє цього літа зацвітеш…
12.  Вона
13.  Мова гайова
14.  Буде нам з тобою що згадати

Ulia Lord презентувала новий сингл

неділя, 17 травня 2015 р.

Свободу Віті Заверусі !


Дівчині-героїні, чиє здоров'я було сильно підірване на фронті, нині загрожує довічне ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями! Ми не допустимо цього свавілля!

Поширюйте цей плакат і долучайтеся до підтримки Віти, наш активізм їй потрібен як повітря! Поширюйте всюди, де можете і не можете!

Сестри Тельнюк презентували новий кліп про війну в Україні

Нове відео стало своєрідним продовженням їхнього хіта "Повертайся живим".

Lebensessenz дасть перший у своїй історії онлайн-концерт!


Більше інформації - на сторінці концерту у facebook , створеній автором проекту.
За київським часом він стартує в ніч з понеділка на вівторок о 3:00.
Не пропустіть унікальної нагоди побувати на концерті видатного композитора сучасності, не встаючи зі свого дивану :)



субота, 16 травня 2015 р.

Peter Hook & The Light 18 травня зіграють концерт на честь Іена Кьортіса у Макклсфілді


Як декому з вас уже відомо, група Peter Hook & The Light післязавтра виступить у Christ Church міста Макклсфілд зі спеціальною програмою, яка цілком складатиметься з пісень, які будь-коли були створені знаковою і культовою групою Joy Division, таким чином фактично вперше буде наживо представлено у повному обсязі її творчу спадщину. За словами самого Хукі, таких треків існує понад 40 і виконуватимуться вони під час цього унікального концерту у хронологічній послідовності.

Крім того, кілька днів тому група повідомила на своєму facebook, що концерт буде видано у двох форматах (digital та 3 СD) спеціалізованим лейблом Live Here Now (дочірній підрозділ Mute Records), що є особливо доброю новиною, враховуючи кількість охочих потрапити на знаменну подію : sold out по квитках на концерт було цього разу оголошено задовго до дати шоу.

неділя, 10 травня 2015 р.

Київський дует Mr Morse виклав у Мережу новий міні-альбом

Експерименти тривають і навіть поглиблюються. Цілком зрозуміло, що Mr Morse зараз як ніколи далекі від стилю саунду свого надзвичайно вдалого (і так, на мій погляд, ними й не перевершеного) дебютного лонгплею Сollapse, і куди їх заведе власна творча еколюція - можна лише здогадуватися.

Drudkh — Борозна Обірвалася / A Furrow Cut Short [2015]


Навіть перший (неофіційний) анонс нового альбому Drudkh став сенсацією у світі екстремальної музики, хоча й не протримався на приватній фейсбук-сторінці шефа лейблу Season of Mist і доби. Його варто частково процитувати (в перекладі українською) - хоча б тому, що подібні месиджі затираються Часом, а в нашому випадку маємо справу з вдалим формулюванням, до постулатів якого ми ще звернемося нижче : «Запис похмурий. Більш похмурий, ніж зазвичай. У ньому є щось, чого нема в попередніх. Чого ж іще чекати від української групи, до країни якої вдерлися, і яка напряму втягнута до конфлікту? Мені здається, записувати black metal в той час, коли твоя країна у стані війни – це не те ж саме, що писати його у своєму скандинавському домі від Ikea.»  Поява цього тексту наприкінці грудня 2014 р. дала старт кількамісячному напруженому очікуванню, поступово розкривалися деталі десятого повноформатника культових харків’ян, і 20 квітня диски та вініли рушили до найдисциплінованіших фанів.

За два роки, що минули з моменту релізу попереднього лонгплею Drudkh, а точніше – у бурхливому 2014 р. , ми мали змогу почути у їхньому виконанні два інструментальні фолк-треки для ініційованої Романом Саєнком тематичної збірки «One And All, Together, For Home», а також три нові кавери для спліту з англійцями Winterfylleth, який дістав назву «Thousands Of Moons Ago / The Gates». Крім того, паралельно в один день зі сплітом побачила світ CD-компіляція, яка містила згадані свіжі кавери та треки з двох ЕP («Anti-Urban» та «Slavonic Chronicles»). Її назву – «Eastern Frontier In Flames» – можна безсумнівно вважати пророчою для України, враховуючи дату релізу (17 січня). Крім того, символіка цієї назви, яка стала містичним у своїй точності передчуттям, впевнено детермінує образно-тематичну систему найновішого повноформатника.

Друге очевидне і традиційне для Drudkh джерело свіжого альбому – поезія видатних українських поетів ХХ ст. Цього разу ліричні орієнтири визначили тексти Василя Стуса (зі збірки «Палімпсести», 1986), Святослава Гординського (зі збірки «Вітер над полями», 1938), Олега Ольжича (зі збірки «Рінь», 1935), а також Миколи Вінграновського та маловідомого нині Михайла Ситника, убитого в м.Чікаго чекістами у 1959 р.  Прикметно, що у назві лонгплею – вперше за всю немалу дискографію Drudkh! – вжито дієслово. І раніше уважний слухач нерідко міг помітити, як цій без перебільшення геніальній групі вдається за допомогою зокрема й витриманої часом поезії розвивати свій месидж одразу у двох площинах :  ретроспективній (конкретно-історичній) та в сьогочасній. На мій погляд, цей процес значно масштабніший за актуалізацію класичної та модерної української поезії, а саме – творення міфоепічного позачасового простору музики Drudkh, яке викрешує зі слухацьких душ навіть те, що вони самі допіру не сподівалися віднайти. Наприклад, завдяки цій особливості в альбомі «Відчуженість» (2007) відобразився не лише дух визвольної боротьби ОУН, а й героїзм епохи злету правої Європи, тож в екзистенційному вимірі цей диск - величальна пісня зухвалості виклику, що його кидає ворожому світові молодий, по-ніцшеанському суворий і аскетичний воїн. У свіжому ж альбомі Drudkh категорія героїчного також відіграє не останню роль (слухайте 3-й і 4-й треки), але цього разу це є фрагмент більш складної картини, де є місце і зраді, і ганьбі. Коротко пройдемося треклістом для більш детального поняття про те, що чекає на тих, хто нової платівки ще не чув.

Альбом відкривається полум’яною інвективою «Прокляті Сини» (в основі перших двох композицій - відомий багатьом ще зі шкільної лави вірш Василя Стуса «За літописом Самовидця»). Безсумнівно, цей диптих – один з найбільш шедевральних витворів за весь час активності групи. До того ж, він надзвичайно гостро корелює з сучасністю – те ж саме можна сказати про увесь найновіший альбом, але тут ці паралелі є особливо вбивчими. Хоча починається він швидкісно і агресивно, ближче до кінця його другої частини ми все ж чуємо короткий інструментальний фолк-фрагмент – єдиний у цьому альбомі.

«Епосі Нескорених Поетів»: почерк Святослава Гординського у цьому сонеті впізнається одразу, нагадуючи нам пісню «Прийде День» з альбому «Пригорща Зірок». Схожі за настроєм і навіть тематично, треки доповнюють одне одного в уяві слухача, але, на відміну від альбому 2010 року, саунд Drudkh знову безкомпромісно важкий – жодних натяків на пост-рокову «повітряність» попри прекрасні мелодії та динамічні рифи. Хоча мені як слухачу близькими є обидва підходи до звучання.

Наступний трек - «Тліючий Попіл»  - є головною причиною того, що дещо вище ми згадали альбом «Відчуженість», оскільки він виглядає своєрідною післямовою до нього, а в контексті свіжого альбому – застереженням усім ворогам України, прозорим натяком на марність їхніх зазіхань. У ньому йдеться про 12-річну запеклу війну. Про вірш Олега Ольжича, який є серцевиною цієї композиції,  декілька років тому слушно сказала відома журналістка, а нині – боєць ДУК Правий Сектор Олена Білозерська : «…війною і репресіями вибили всіх кращих. Але вже ростуть їхні діти, які візьмуть реванш. Аналогія з Ромулом і Ремом, вигодованими вовчицею, зрозуміла

«Безчестя»: black metal на тексти Миколи Вінграновського – варіант насправді несподіваний, особливо із врахуванням того, що Drudkh досі не зверталися до його творчості. Втім, жодної невідповідності в матеріалі тут нема. Як і у випадку зі Стусом, маємо диптих. Він незначним чином поступається першому в композиційній динаміці та експресії (попри море бластбітів), але, я певен, це також є частиною задуму.  Трек у певному сенсі з «подвійним дном» : навіть сон, про який йдеться в другій половині диптиху, є тривожним та оманливим, адже «кулям сняться голови й серця».  Як і в першому диптиху, сильною тут є паралель із сучасністю, зокрема – з другим етапом нинішньої визвольної війни, який триває під виглядом цинічного «перемир’я».

«Поки Не Засиплють Чужою Землею Очі» - трек про вигнанців. Лірика представника покоління, яке боролося в нерівному протистоянні, але все ж програло свою війну і мусило хоронитися від ворожої розправи по світах, закинуте далеко від окупованої Батьківщини. З одного боку, це медитація на вічну тему Vae victis, з іншого –  спадщина цього покоління робить його безсмертним, творячи реванш у сфері духу і надихаючи нащадків, адже, як відомо, немає міцнішого фундаменту для перемог як колишні поразки.

Незмінний протягом років склад групи визнаних гросмейстерів, шикарний екстремальний вокал Thurios’а, найбільший серед усіх лонгплеїв Drudkh хронометраж – все це спонукає до неодноразового уважного слухання альбому. Епічність його пісень зумовила не менш епічне оформлення, запозичене музикантами з солідного видання поеми «Слово о полку Ігоревім» (Київ, 1986). Символіка незвично дієслівної назви платівки завдяки ньому (і з огляду на все вищезгадане) стає ще зловіснішою. Одне слово, ця Музика вам точно не збреше.
                                                                                                              © Максим Солодовник

Офіційний цифровий реліз та стрім альбому :
http://drudkh.bandcamp.com/album/a-furrow-cut-short


Пов'язані матеріали :

DRUDKH - український феномен 
[стаття в журналі "Український Тиждень"] :

Drudkh – Вічний Оберт Колеса (2012) 
[рецензія для Київського Рок Клубу] :

Drudkh – Пригорща зірок (2010) 
[рецензія для Київського Рок Клубу] :
http://solodovnyk.blogspot.com/2010/12/drudkh-handful-of-stars-2010.html

Drudkh – Microcosmos (2009)
[ексклюзивний матеріал]
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
Передруки матеріалів цього блогу можливі виключно з письмової згоди автора.

четвер, 26 березня 2015 р.

On The Wane – DRY (2014)


Слухаючи цей випущений в другій половині грудня лонгплей, пригадалося як співали свого часу вінничани Очеретяний Кіт в одному зі своїх найкращих треків, звертаючись до меланхолії : "лиши мені мелодію і хлопців на гітарах". Фішка в тому, що в безсоромно молодої київської групи On The Wane (яка зовсім нещодавно відзначила перший рік спільної творчості), крім мелодій і хлопців на гітарах, є ще чимало такого, що вже зараз дозволяє говорити про унікальний характер їхнього творчого почерку на українській сцені. Наприклад, у них юна, але водночас дуже чітка і драйвова, дівоча ритм-секція (факт не унікальний, але і не масовий і в кожному разі дуже приємний), несподівано стильний та зрілий саунд і непересічні тексти. Було б дивно, якби я оминув увагою альбом з такими параметрами, але це той випадок, коли він і не думає покидати мій плеєр (а буває це не так часто). Те, що називають персональним обрієм сподівань, було в цьому випадку перевершено з перших хвилин.

[фото з офіційного сайту групи]

На відміну від деяких груп старших генерацій, які роками примудряються дрейфувати у непевних стилістичних межах, виглядаючи в результаті дуже посередньо, On The Wane, як бачимо, мають цілком зрозуміло окреслені естетичні орієнтири : шугейз, пост-панк, нойз-рок і альтернатива, змішані приблизно в рівних пропорціях. Власне, їх уже дехто називає українськими  Sonic Youth (значний вплив яких на музику On The Wane не стали б, гадаю,  заперечувати навіть її автори), але в цьому випадку ми маємо справу не з плагіатом, а з талановитим і творчим засвоєнням імпульсу від своїх видатних попередників. Мені здається, що Кім Ґордон з її колишніми колегами, попри весь їх багаторічний стаж, також цікаво провели б час, якби раптом зацінили альбом "DRY".

Музика On The Wane зачаровує одразу, проте не тільки завдяки красивим, багатошаровим, шумним гітарним структурам (яких тут вдосталь), - багато в чому це заслуга текстів басистки-вокалістки Дарини, якими слухачеві в жодному разі не варто легковажити. Хоча тексти в цій групі пишуть потроху всі, на альбомі переважає її лірика. 



Увагу сповна винагороджує лаконічна і влучна образність та широке поле естетичних та емоційних асоціацій, які викликають треки цієї платівки, - і саме наявність і простір останнього для мене завжди означала межу між просто хорошим альбомом і тим, до якого хочеться повертатись.  Важливо також зазначити, що при цьому на альбомі голос Дарини ми чуємо тільки в треках «Sweet girl», «Noise Ceremony» та наполовину в «Louder», а в усіх інших співає юна барабанщиця On The Wane – Анна Ляшок, і це приємна несподіванка для тих, хто звик до стандартного розподілу ролей в групах.



Тематично усі ці пісні, звісно ж,  про любов, проте ні разу не сопливу. Але про це - нижче. Всі – та не всі. Звертає на себе окрему увагу гротескно-іронічна «Love Thy Neighbour», перші рядки якої («When you hear someone is knocking in your door you'd better / Load up your guns and prepare a blade») нагадують мені, що один такий «сусід» вже не те що на порозі, а на подвір’ї (як і те, як із ним боротись). Тема війни ще перед цим виникає в треку «Phoenix» («No one was born to be a warrior /But phoenix burns again in a frontline fire»), хоча для мене це пісня насамперед про відданість і непопсову близькість, а ще в якійсь мірі – про страх, зі згадки про який вона починається. Реальний екзистенційний мікс, який є непідробною знахідкою. Також у цьому хіті ви можете почути, як голос Анни може бути спокусливим навіть тоді, коли просто дає відлік від 1 до 7.

Як уже певним чином відзначалося вище, кожен з текстів цього альбому є влучним і вдалим, мені подобається те, як їм кількома штрихами вдається змалювати цілі ситуації, що разом із напористою і водночас м’якою вокальною манерою є запорукою «западання» слухача на музику On The Wane. Пам’ять така річ, якій властиво особливо зважати на перше і останнє, тому настрій, який залишає по собі цей лонгплей, найкраще можна описати цитатою з першого та дев’ятого треків : «Swim as deep as you can as you wish  / Cause love is the only thing you loose».

Якщо потрібно було б описати альбом «DRY» одним найбільш влучним словом, то я б назвав слово «діалог» (і в цьому сенсі це дуже інтимна музика). Те, як у ньому звучать звертання і питання, імпліцитно спонукає нас відчути, що відповідь – це якраз те, що є завданням для уяви того, хто слухає.

Фіналом «DRY» є кавер на один з моїх найулюбленіших треків Joy Division – «Ceremony», яка в цьому випадку зветься «Noise Ceremony», і це рішення мені здається також дуже підходящим і органічним, що б там хто не говорив про моду на постпанк-рівайвл.

Підсумовуючи все сказане, можу впевнено заявити, що мені давно вже не доводилося стикатися з таким впевненим і по-хорошому нарваним дебютним альбомом представників української альтернативної сцени, і відкриття це вкрай приємне. Впевнений, ми незабаром почуємо про них знов.

Слухати / завантажувати тут : http://onthewane.bandcamp.com/album/dry
                                                                                                      
© Максим Cолодовник
Публікація: www.rock.kiev.ua

З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
Передруки матеріалів цього блогу можливі виключно з письмової згоди автора.