Моя колонка в друкованій версії журналу Український Тиждень

UPD : Пост доповнено повним текстом рецензій (у авторській редакції) 04.02.2013

Крім щомісячного огляду 5 найцікавіших, на мій погляд, альбомів української та світової музики для сайту цього журналу, я маю схожу колонку і в друкованій версії. Щоправда, тематика і її охоплення там дещо вужче - в кожному з таких номерів йдеться про три українські альбоми, які вийшли за певний місяць і які не варто пропускати повз вуха всім, хто цікавиться українською музикою.
У свіжому номері журналу Український Тиждень, що вийде цього четверга, читайте про такі альбоми :

Semargl - Satanic Pop Metal (2012)

Київська група Semargl, заснована ще 1997 року, точно знає рецепт створення цікавого, динамічного альбому з оригінальним звучанням. Власний стиль, однойменний до назви нового лонгплею, можна приблизно описати як гримучу і нетривіальну суміш мелодійного індустріального металу, танцювальної електроніки та black’n‘roll’у з цілком закономірними для Semargl темами ненависті, самотності, темряви, антихристиянства. Особливо цікавим для слухача є те, що музика цього альбому є справді дуже доступною для сприйняття, тому «satanic pop metal» - напевно найточніший і найлаконічніший термін для позначення цього новаторського явища. Жодного занудства, все динамічно, яскраво і фірмово – від самого матеріалу й аранжувань до саундпродюсування. У треках альбому відчувається продуманість і впевненість, а крім брутального співу незмінного лідера Rutarp’a, нерідко чуємо на цій незвичайній «дискотеці» й чудові дівочі бек-вокали.

Flёur – Пробуждение (2012)

Flёur вже не перший рік є рідкісним та по-своєму унікальним прикладом одеської групи, що має велику когорту фанів і поза межами України, особливо в російськомовному середовищі. Талант і грамотний менеджемент є запорукою того, що на кожний їх новий альбом чекають із затамованим віддихом. Цьогоріч це особливо стало в пригоді Flёur – свіже кружальце записане і розтиражоване цілком завдяки добровільним грошовим внескам фанів, на що далеко не кожен колектив може сьогодні розраховувати. Сам альбом лишає неоднозначні враження : з одного боку, маємо 13 красивих нових пісень у фірмовому і впізнаваному стилі, з іншого – серед них небагато хітів (попри суб’єктивність цього критерію); є відчуття того, що стиль групи законсервувався сам у собі, позбувшись значної частки експериментальності, властивої лонгплеям «Все вышло из-под контроля» (2006), «Эйфория» (2008). Але головним є те, що в цьому весняному альбомі відчувається така ж щирість, саме тому численні фани Flёur не будуть розчаровані.

Illusions – Heavens (2012)

Дебютний альбом групи Illusions є настільки ж цікавим, як і несподіваним. Група, заснована у травні 2011 року двома учасниками формації Місто Казкових Мрій та піаністом Єгором Грушиним, працює в стилі неокласичного року - досить екзотичному для сьогоднішньої України. Альбом «Heavens» має акустичне звучання, хоча його «холодна» обкладинка викликає даремні асоціації із пост-панком. Акустична гітара, віолончель і скрипка, які тут складають інструментарій, звучать солідно – одразу чути, що учасники групи попри молодий вік зовсім не новачки в музиці. Прикметною особливістю є те, що половина треків альбому – інструментальні композиції, і вони звучать навіть цікавіше за пісенні – романтичні максими останніх багатьом можуть здатися наївними, а експресивний і чуттєвий вокал Андрія попри непоганий професійний рівень – надто емоційним для такої музики. Більш стримана манера співу могла б стати цікавим контрастом. До того ж ловиш себе на думці, що група, маючи такий саунд, може не обмежувати себе лише інтимною лірикою. В будь-якому разі, це один з найцікавіших дебютів на українській сцені.

© Максим Солодовник, лютий 2012
Публікація (окрім рецензії на альбом групи Semargl): Український Тиждень № 9 (226)

Лютий 2012 :

Gamardah Fungus - Nuclear Winter (2012)

«Вся музика на альбомі – водночас ода і погребальна пісня останнім хвилинам яскравих кольорів, днів і годин… цими звуками закінчується день, життя і світ.» - так влучно охарактеризував автор одеського проекту Monocube враження від "Nuclear Winter" – уже четвертого лонгплею дніпропетровської групи Gamargah Fungus. Обидва її учасники з моменту дебюту формації у 2009 р. не перестають завойовувати душі слухачів новими релізами, досліджуючи загадкові й нерідко похмурі, експериментальні саунд-ландшафти на перетині drone doom і dark ambient. Новому альбому властиві риси його попередників : медидативний настрій, крізь який пульсує тривога; урочиста атмосфера, від якої часто віє безвихіддю й тихим божевіллям у найкращому розумінні цих слів etc. Однак традиційно для Gamargah Fungus, нова платівка має оригінальну тематику і звучання. Мотив ядерної зими розкривається у 5-х треках-візіях, що є найніжнішими і найбільш мінімалістичними в усій творчості Gamargah Fungus. Вдалі акценти, поєднання меланхолійності і драматизму роблять "Nuclear Winter" альбомом, який неможливо обійти увагою.

Nimb - Back To Homeplace (2012)

Другий альбом київської групи Nimb, як і дебютник, що вийшов більше двох років тому, поєднує в собі риси тріп-хопу та індітроніки з виразним електронним «обличчям», проте є цікавішим з точки зору розмаїття композиторських знахідок, безперечним також є прогрес вокалістки. "Back To Homeplace" – цілковито англомовна робота, схоже на те, що музиканти відмовились від російськомовних текстів, які траплялись в їхній творчості раніше. Цілісності матеріалу це точно сприяє, та й загалом альбом справляє враження продуманого і зрілого (в тому числі і в плані саундпродюсування), плавно і з цікавістю слухається. Проте йому критично бракує хітового матеріалу, який не давав би сприймати його як фонову музику, приміром, для самотніх автопрогулянок нічним містом. Незважаючи на це, багатьом він точно сподобається.

The Вйо - Є? (2012)

Вихід нового альбому славнозвісних The Вйо, які в останні кілька років відновили активну музичну діяльність після тривалої перерви, здається, приречений на високу слухацьку увагу в Україні. Широке визнання, здобуте музиками в 90-х і видання, і досі працює на The Вйо, які після видання у 2008 р. першого у своїй довгій історії офіційного компакту не дають про себе забувати досить регулярними концертами і появами на фестивалях. Альбом "Є?" не несе кардинальних чи відчутних змін у стилістичній спрямованості їхньої музики – це, як і раніше, впізнавані, позитивні ритми реггей і фанку, і не менш знайомі розслаблені інтонації Мирослава Кувалдіна, хоча порівняно з «архівним» альбомом "Ganja" помітним є сучасний, живий звук, який є фірмовою ознакою теперішніх The Вйо. Є й несподіване в треклісті : замість хітової «Баба є баба» маємо переспів хіта групи КИНО. Безусмнівно – вдала платівка.

© Максим Солодовник, лютий 2012
Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

В архіві номерів ви можете прочитати рецензії на такі альбоми :

Січень 2012 :
Dragobrath - WhisperHerbs (2011)
Перкалаба ― Дідо (2011)
Voida – Colour Me Darkness (2011)

Жовтень 2011 :
O.Torvald - В тобі (2011)
Королівські Zайці - Серце-Місяць (2011)
Рутенія + УНСО - Хто живий (2011)

Whitar - Equilibrium Path (2011)
DARK AGES - The Tractatus De Hereticis Et Sortilegiis (2011)
Jabberheads - First (2011)

Вересень 2011 :
Kroda – Чорнотроп (Schwarzpfad) (2011)
Самата – Воплі Відоплясова (2011)
Ворождень – Neue Ordnung (2011)

Липень 2011 :
KRIEGSHETZER - Panzer vorwärts (2011)
Gamardah Fungus - Celestial Funerals (2011)
Kladovest – Atmosphere (2011)

Червень 2011 :
Ті Хто Відают – Мовленнєк (2011)
DOK – DVA (2011)
Мандри – Світ (2011)

Травень 2011:
Тотем – Ком у горлі(2011)
Zavoloka – Vedana (2011)
Мертвий Півень – Радіо Афродита (2011)

Ворождень – Дідизна (2011)
Тінь Сонця – Танець серця (2011)
Годо – Сперма і кров (2011)