ONEYROID (також існують два рівноправні варіанти написання цієї назви кирилицею) – альтернативна рок-група, заснована в Полтаві 25 грудня 1992 року з ініціативи медиків Андрія ‘Бурліка’ Боркунова й Анатолія Волика. З того часу і по сьогодні - творчо активна і завжди неординарна, завжди залишаючись осторонь фальшивого шоу-бізнесу і займаючись насамперед музикою.
Попри те, що в Україні група досі є маловідомою, незважаючи на близький 20-річний ювілей, її свіжий реліз є вже четвертим повноформатним номерним альбомом у дискографії, яка окрім цього налічує також чимало касетно-самвидавних записів періоду 90-х років, не кажучи вже про вкрай цікаві та нестандартні концертні програми 2000-х («Гибернация», «Бетон», «LED»), яким через зміни в складі музикантів не пощастило перерости в студійні альбоми. За майже 20 років творчого життя ONEYROID неодноразово змінював саунд і стилістику, адже, за словами лідера групи, їм завжди було цікаво експериментувати, роблячи новий альбом суттєво відмінним від попередника як за звучанням, так і за концепцією.
Концептуальною групою ONEYROID був від самого початку своєї діяльності, адже кожен з альбомів базувався на циклах поезій Анатолія Волика, і так само є й нині. Однак «Ходень» відрізняється від альбомів-попередників не тільки стилістично – він є першим цілком україномовним у довгій історії колективу, що, безперечно, є приємною несподіванкою для багатьох слухачів. Перші тексти «Ходня» були написані ще в 90-х роках, але останні датовані аж 2008 р., тому маємо справу з міцною, перевіреною часом настоянкою. Нечасто у нашому замороченому на модерності сьогоденні натрапиш на альбом, більшість текстів якого написані ще в минулому столітті.
(Анатолій Волик, з фотосесії до альбому "Ходень", липень 2010)
Один з найбільших сюрпризів для тих, хто пам’ятає групу за попереднім жорстким альбомом (Giftstoffe), що вийшов 2009 року і був присвячений різноманітним отрутам і бойовим газам, - це, звісно, стилістичне спрямування «Ходня», музику якого можна спрощено описати як своєрідне поєднання альтернативного року і етно-музики. Здавалося б, що в такому симбіозі може бути оригінального, адже мода на нього в Україні та решті Європи триває вже не один рік, проте в мене є стійке враження, що група ONEYROID, стабільно живучи в андеграунді, вкрай рідко звертала увагу на якісь тренди. Тому навіть обравши для «Ходня» стильову нішу, в якій хто тільки з українських музикантів не пробував свої сили, група була застрахована від якихось банальних ходів, адже має свій погляд на музику і власний почерк.
(з фотосесії до альбому "Ходень", липень 2010)
Альбом «Ходень» створювався і записувався протягом трьох років, тож одна з сильних рис його треків – продумані, якісні аранжування. Стабільність складу, що запанувала в групі з 2008 року, явно іде на користь. Не обійшлося і без експериментів – наприклад, на відміну від альбому «Giftstoffe», в записі використовувались «живі» барабани замість електронних (хоча чи виграв щось від цього «Ходень», мені сказати складно).
2 пісні з 9-х, що складають основну частину платівки, вже знайомі слухачам за попереднім альбомом, в якому вони були в якості бонус-треків. Для «Ходня» ці два треки було перезаписано, хоча в новому альбомі також не обійшлося без бонусів – тут це спеціальні версії пісень «Жнива» і «Гори ще». Особливою окрасою альбому є чудовий, професійний вокал Оксани, яка об’єктивно є однією з найбільш вражаючих вокалісток на українській рок-сцені.
(фото by Едуард Странадко, липень 2010)
Незважаючи на те, що перший трек альбому з промовистою назвою «Клавіатор» сміливо можна присвячувати всім інтернет-залежним, тематично «Ходень» можна охарактеризувати (словами його першого рецензента з порталу ua_underground) як «заміську романтику», і це буде досить точне визначення. Решту розкривати навмисне не буду, як і наводити якісь паралелі – варто просто зануритись у слухання.
Окремо варто відзначити вдалий дизайн «Ходня», в якому використовується нарбутівський шрифт, елементи української вишивки та козацького скоропису. Автором його є давній друг групи - поет, композитор і дизайнер, відомий декому під псевдо Axy Epic Error.
Готуючи до релізу альбом NATASHA - мабуть найбільш незвичайний фрукт в історії групи, і працюючи над записом його наступника, що дістав назву «Мобильная слизь», ONEYROID не забуває виступати з презентаціями альбому «Ходень» в різних містах. Такі презентації вже відбулися в Києві і Полтаві (разом з групою Сашка Піпи - @TRAKTOR).
«Ходень», що вийшов 29 вересня у форматі CD-digipack, група зробила доступним і в онлайні – послухати варто на офіційній сторінці групи на Bandcamp
А тим відважним, що хочуть підтримати групу, поповнивши водночас свої аудіо-колекції, раджу замовляти «Ходень» за адресою oneyroid_band@ukr.net
Попри те, що в Україні група досі є маловідомою, незважаючи на близький 20-річний ювілей, її свіжий реліз є вже четвертим повноформатним номерним альбомом у дискографії, яка окрім цього налічує також чимало касетно-самвидавних записів періоду 90-х років, не кажучи вже про вкрай цікаві та нестандартні концертні програми 2000-х («Гибернация», «Бетон», «LED»), яким через зміни в складі музикантів не пощастило перерости в студійні альбоми. За майже 20 років творчого життя ONEYROID неодноразово змінював саунд і стилістику, адже, за словами лідера групи, їм завжди було цікаво експериментувати, роблячи новий альбом суттєво відмінним від попередника як за звучанням, так і за концепцією.
Концептуальною групою ONEYROID був від самого початку своєї діяльності, адже кожен з альбомів базувався на циклах поезій Анатолія Волика, і так само є й нині. Однак «Ходень» відрізняється від альбомів-попередників не тільки стилістично – він є першим цілком україномовним у довгій історії колективу, що, безперечно, є приємною несподіванкою для багатьох слухачів. Перші тексти «Ходня» були написані ще в 90-х роках, але останні датовані аж 2008 р., тому маємо справу з міцною, перевіреною часом настоянкою. Нечасто у нашому замороченому на модерності сьогоденні натрапиш на альбом, більшість текстів якого написані ще в минулому столітті.
(Анатолій Волик, з фотосесії до альбому "Ходень", липень 2010)
Один з найбільших сюрпризів для тих, хто пам’ятає групу за попереднім жорстким альбомом (Giftstoffe), що вийшов 2009 року і був присвячений різноманітним отрутам і бойовим газам, - це, звісно, стилістичне спрямування «Ходня», музику якого можна спрощено описати як своєрідне поєднання альтернативного року і етно-музики. Здавалося б, що в такому симбіозі може бути оригінального, адже мода на нього в Україні та решті Європи триває вже не один рік, проте в мене є стійке враження, що група ONEYROID, стабільно живучи в андеграунді, вкрай рідко звертала увагу на якісь тренди. Тому навіть обравши для «Ходня» стильову нішу, в якій хто тільки з українських музикантів не пробував свої сили, група була застрахована від якихось банальних ходів, адже має свій погляд на музику і власний почерк.
Альбом «Ходень» створювався і записувався протягом трьох років, тож одна з сильних рис його треків – продумані, якісні аранжування. Стабільність складу, що запанувала в групі з 2008 року, явно іде на користь. Не обійшлося і без експериментів – наприклад, на відміну від альбому «Giftstoffe», в записі використовувались «живі» барабани замість електронних (хоча чи виграв щось від цього «Ходень», мені сказати складно).
2 пісні з 9-х, що складають основну частину платівки, вже знайомі слухачам за попереднім альбомом, в якому вони були в якості бонус-треків. Для «Ходня» ці два треки було перезаписано, хоча в новому альбомі також не обійшлося без бонусів – тут це спеціальні версії пісень «Жнива» і «Гори ще». Особливою окрасою альбому є чудовий, професійний вокал Оксани, яка об’єктивно є однією з найбільш вражаючих вокалісток на українській рок-сцені.
Незважаючи на те, що перший трек альбому з промовистою назвою «Клавіатор» сміливо можна присвячувати всім інтернет-залежним, тематично «Ходень» можна охарактеризувати (словами його першого рецензента з порталу ua_underground) як «заміську романтику», і це буде досить точне визначення. Решту розкривати навмисне не буду, як і наводити якісь паралелі – варто просто зануритись у слухання.
Окремо варто відзначити вдалий дизайн «Ходня», в якому використовується нарбутівський шрифт, елементи української вишивки та козацького скоропису. Автором його є давній друг групи - поет, композитор і дизайнер, відомий декому під псевдо Axy Epic Error.
Готуючи до релізу альбом NATASHA - мабуть найбільш незвичайний фрукт в історії групи, і працюючи над записом його наступника, що дістав назву «Мобильная слизь», ONEYROID не забуває виступати з презентаціями альбому «Ходень» в різних містах. Такі презентації вже відбулися в Києві і Полтаві (разом з групою Сашка Піпи - @TRAKTOR).
«Ходень», що вийшов 29 вересня у форматі CD-digipack, група зробила доступним і в онлайні – послухати варто на офіційній сторінці групи на Bandcamp
А тим відважним, що хочуть підтримати групу, поповнивши водночас свої аудіо-колекції, раджу замовляти «Ходень» за адресою oneyroid_band@ukr.net
© Максим Солодовник, жовтень 2012
Публікація: www.rock.kiev.ua
Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
Публікація: www.rock.kiev.ua
Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
Трекліст :
01. Клавіатор
02. Жнива
03. Грудень
04. Ходень
05. Віорунь
06. М.М.С.М.
07. Куниця
08. Віє війною
09. Гори ще
бонус-треки :
10. Жнива (trip)
11. Горище (dafanky deep mix)
ОНЕЙРОЇД
Ходень
2012
Oneyro.Promo.Group
Немає коментарів:
Дописати коментар