ULVEGR – Arctogaia (2012)

Заснований восени 2009 року Helg'ом (Khors, Runes Of Dianceht, Ygg) та Odalv'ом (ex-Nokturnal Mortum, Runes Of Dianceht, Ygg, Twilightfall, Elderblood), ULVEGR випустив свій дебютний реліз Where The Icecold Blood Storms у квітні 2011 року на російському лейблі Stellar Winter. Проте, він був лише компіляцією двох раніше не виданих міні-альбомів, записаних у 2009-2010 роках, тому Arctogaia – перший повноформатний альбом ULVEGR.

Звісна річ, небайдужа до харківського black metal публіка чекала на цей альбом – і не лише завдяки анонсам у соцмережах і текстам легендарного Kaldrad’a (Blazebirth Hall), а й тому, що коли справою займаються визнані майстри - результат не розчаровує.

Порівняно з попереднім релізом, повноформатник однозначно є кроком вперед, що помітно з більш складних аранжувань і добре продумної структури композицій.
6 треків альбому є справді лютим і водночас епічним штормом, в якому неможливо не помітити ритмічну та композиційну різноманітність : переважно середньотемповий матеріал, але від того не менш агресивний і драйвовий, місцями то уповільнюється, уподібнюючись depressive блеку, то вибухає яскравими завиваючими соло, які змінюються суворими рифами. Все це створює оригінальну атмосферу альбому - попри те, що сам по собі подібний саунд не є відкриттям (іноді паралелі з Ygg та Khors природно проскакують в уяві слухача).

Схоже, «фішка» тут зовсім не в якомусь новаторстві, а в чіткій відповідності найкращим традиціям стилю, завдяки якій Arctogaia (попри не в усьому досконалі з художньої точки зору тексти) справляє враження цілісної, ґрунтовної і солідної платівки, знайомство з якою несе потужні, непересічні враження.

Незважаючи на відмінності між новим релізом і його попередником, Arctogaia з точки зору стилю, ідей і тематики є еволюційним продовженням означених раніше орієнтирів (нордичний black metal, похмура атмосфера і язичницький містицизм), до того ж кожен з них реалізований досить переконливо. За своєю суттю, музика цього альбому є насамперед героїчною, що є ще однією вагомою причиною уважно його послухати, - як і участь у його створенні таких відомих персон як Astargh (Elderblood, ex-Nokturnal Mortum) та Zorn (Djur).

Я впевнений, що цей реліз розширить коло прихильників ULVEGR.

© Максим Солодовник, вересень 2012

Публікація: www.rock.kiev.ua

Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

Трекліст :

1. В Пене Кровавой
2. Кровавым Орлом К Чужим Берегам
3. Сметь И Дерзать
4. Из Тени Вранокрылой Тайны
5. Льдов Первородных Тени Сквозь Космос
6. Арктогея

ULVEGR
Arctogaia
2012
Musical Hall Distribution

Музична колонка Тижня : три українські альбоми вересня

UPD : Пост доповнено повним текстом рецензій (у авторській редакції) 04.02.2013

У друкованій версії журналу Український Тиждень № 38 (255) від 20 вересня читайте у спеціальній колонці мої короткі враження від таких альбомів :

KHORS – Мудрість Століть (2012)

KHORS давно зарекомендували себе слухачам як справді фірмова команда, яка впевнено торує свій власний шлях, невпинно розвиваючись і видозмінюючи свій саунд, який можна описати як атмосферний pagan / dark / black metal. Вихід у першій половині вересня п’ятого повноформатника харківської групи на авторитетному і потужному європейському метал-лейблі Candlelight Records є ще одним серйозним успіхом. «Мудрість Століть» - перший україномовний альбом в історії колективу, присвячений Холодноярській республіці, її засновникам і захисникам. В ньому поєднані пісенні треки та короткі інструментальні номери (які також є органічною частиною концепції альбому). Без перебільшення, вражаючий альбом.

Moonshine Blues – Through (2012)

Перед нами – перший реліз нового проекту Олексія Сакевича, знаному декому з меломанів за його також досить новим проектом Endless Melancholy. Якщо там він розвиває поєднання фортепіанної мінімалістичної неокласики та меланхолійного ембіенту, то реліз від Moonshine Blues переносить слухача до заповідника медитативного, плавного та ескапістського за настроєм drone ambient. Звуковий ландшафт цього скромного за хронометражем альбому настільки ж холодний, як і спокійний – власне завдяки цій особливості ця музика варта асоціації з місячним сяйвом. Схоже, автор зовсім не переймається ризиком «вичерпаності» на сьогодні drone ambient стилістики, просто роблячи той саунд, який йому подобається.

VITER - Springtime (2012)

Увага до групи VITER була прикута від самого моменту заснування у 2010 році завдяки її лідеру Юліану Мицику, більш знаному як Viterzgir. Багаторічна плідна творчість у групі KRODA (яку він покинув понад два роки тому) та інших проектах зробила Юліана найбільш авторитетною постаттю львівського екстремального металу 2000-х.

Треки дебютного повноформатника засвідчують кардинальні зміни у звучанні та іміджі молодої групи порівняно з раннім матеріалом. Самі музиканти називають свій стиль умовним терміном folk’n’dustrial. «Springtime» є результатом двох років творчої роботи, демонструє нам нетиповий для наших артистів стиль. Переспів англійською знаменитої української пісні «Ніч яка місячна» є одним з двох-трьох треків на альбомі, які є потенційними хітами. Загалом «Springtime» справляє враження якісного, альбому, який здатен зацікавити навіть тих, хто не є фаном подібної музики.

© Максим Солодовник, вересень 2012

Публікація: Український Тиждень № 38 (255)

Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

VITER - Springtime (2012)

Увага до групи Viter була прикута від самого моменту заснування у 2010 році завдяки її лідеру Юліану Мицику, більш знаному серед металхедів як Viterzgir. Багаторічна плідна творчість в групі Kroda, що тривалий час була дуетом Eisenslav’a та Viterzgir’a і яку він врешті покинув ; сольний проект Leadhaze, симфонічний блек метал групи Сapitollium та участь в інших проектах, найвідомішим з яких був Dragobrath – все це зробило Юліана найбільш авторитетною постаттю львівського екстремального металу 2000-х. Дехто навіть припускав, що Kroda без нього стане менш цікавою, проте цього не сталося, а новостворена група Viter пішла шляхом різноманітних експериментів з фолком, які вилились в цікавий фолк-метал дебютного релізу - міні-альбому Dzherelo (2010). Приблизно та ж стилістична спрямованість збереглась на спліті з львівською групою Kings & Beggars - з тією відмінністю, що всі пісні, які до нього ввійшли, були інтерпретацією народних і виконувались аж чотирма мовами (дві пісні українською + по одному треку шведською, латвійською та старофранцузькою).

Кардинальні зміни у звучанні та іміджі молодої групи ознаменувала їхня дебютна поява на сцені у вересні 2011 року на київському Global East Rock Festival. Треки нової програми, в якій фолк переплітався з індастріалом, а також щедра піротехніка викликали чимало порівнянь з Rammstein, але я далекий від подібних узагальнень. Попри присутність паралелей між двома групами, наївно вважати Viter чиїмись епігонами – дебютний повноформатник, що дістав назву Springtime і є результатом двох років творчої роботи, демонструє нам зрілий, якісний саунд і нетиповий для наших артистів стиль. Самі учасники групи назвали його folk’n’dustrial : «Ми довго думали, до якого музичного стилю ми належимо і як краще можна описати нашу музику, що буде найближче нам по духу. Нам довелось самим вигадати нову назву стилю, а не обрати з купи інших епічних і прозаїчних музичних напрямків. Ідея прийшла швидко і як завжди імпульсивно, всі одразу погодились що саме це і є наш музичний стиль.»

Виступ на фестивалі Підкамінь 2012 (фото зі спільноти групи вк)

Крім цього, свіжий альбом має дві особливості, які неможливо обійти увагою : він цілком англомовний, а також є першим альбомом серед багатьох, де звучить вокал Юліана, в якому він постійно співає чистим голосом. Тексти англійською мовою є спірним моментом. З одного боку – в цьому є деякі переваги. По-перше, потенційно це може бути добре для ширшої промоції групи у світі, але це, як знаємо, не є невід’ємним атрибутом такої промоції. По-друге, Україні (в деяких стилях) нерідко бракує якісної англомовної музики. По-третє, переспів англійською знаменитої української пісні «Ніч яка місячна» є одним з двох-трьох треків на альбомі, які можна назвати хітами.

З іншого боку, я завжди був і є переконаний, що українські групи мають співати насамперед українською, та й чимало прихильників Viter були розчаровані таким мовним вибором, бо попри всі потенційні переваги, національний мовний колорит їх напевно б перевершив. Власне, це головна причина, чому альбом викликає стриману і неоднозначну реакцію, що переважно далека від захвату.

Цікаво, що у процесі створення дебютного повноформатника музиканти групи Viter записували та засемпльовували різноманітні народні інструменти (серед яких є й такий екзотичний, як дудка з борщівника, яку розробив Юліан), роблячи їхнє звучання дещо подібним до електронних синтезованих звуків.

9 з 10 треків Springtime спершу вийшли у вигляді синглів (кожен – з окремою обкладинкою), підігріваючи інтерес до платівки і спантеличуючи слухачів, що пропустили несподівану стилістичну еволюцію команди. На підтримку релізу вийшов також дебютний кліп Viter – For the Fire, який за всіма аспектами є продуктом світового рівня.



Загалом Springtime справляє враження якісного, продуманого та оригінального альбому, який здатен зацікавити навіть тих, хто не є фаном подібного стилю. Якщо Viter продовжуватиме активно творити й надалі, я не сумніватимусь в найкращих перспективах цієї групи.

© Максим Солодовник, серпень 2012

Публікація: www.rock.kiev.ua

Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com

Трекліст :

01. Wool Fish Love (Mountain Valley, Mountain Hills)
02. The Night Is So Moonlit
03. Marichka
04. For the Fire
05. Springtime
06. Diving Deep
07. Cold and Frozen
08. Viter
09. Day Eats Day
10. Two Colors

VITER
Springtime
2012
Metalism Records