Під час рецензування EP "Під холодним каменем" [2009], відшукав текст рецензії на найперший їхній реліз. І хай ця рецензія далека від вичерпності, але оскільки вона була чи не першою про цей диск, наводжу його тут у первісному вигляді.
Нечасто можна побачити в Україні такі перспективні, стиглі дебюти. Те, що молода симфо-дум-метал команда зі Львова спрешу видала саме EP – невипадково. «Чисті душі» – а саме так називається нове кружальце – демонструють нам як значний творчий потенціал «Полинового Поля», так і серйозний підхід до студійної роботи над музичним матеріалом. Їхній повнотривалий альбом, що також має вийти цього року, зводитимуть у Швеції.
Багато хто пам’ятає витуп команди на “Рок-січі» 2006 року і стан цілковитої прострації від почутого потужного мистецького катарсису. Тоді група мала дещо інший склад. З того часу «Полинове Поле» рокинув чудовий соло-гітарист (місце якого зайняв клавішник), а також цілком змінився склад вокалістів. Їх у гурті два – гаркітливий гроул Юрія Круп’яка та оперний вокал Маріанни Лаби. Така зміна породила і зміщення акценту у вокальних партіях з гроулу (який у попереднього вокаліста – Вадима Юника – був значно потужнішим), на оперний вокал Маріанни, котра, навпаки, володіє ним вправніше за свою попередницю.
До синглу ввійшли чотири композиції: «Вітер з Півночі», «З попелу», «Та, що танцює на могилах» та «Чисті душі». Провідним у проблематиці текстів є звертання до межових станів людської психіки та містичної метафізики, які увиразнюють прагнення людини до екзистенційної свободи духу. З точки зору структури композицій це породжує багаті ритми, похмурі гітарні рифи, які поєднуються з різними звуками природи (приміром, сингл починається і завершується звуками догораючого багаття).
Одне слово, буяння суто готичної атмосфери складає осердя творчості «Полинового Поля», заповнюючи цю досі небагатолюдну нішу в українському музичному просторі.
Багато хто пам’ятає витуп команди на “Рок-січі» 2006 року і стан цілковитої прострації від почутого потужного мистецького катарсису. Тоді група мала дещо інший склад. З того часу «Полинове Поле» рокинув чудовий соло-гітарист (місце якого зайняв клавішник), а також цілком змінився склад вокалістів. Їх у гурті два – гаркітливий гроул Юрія Круп’яка та оперний вокал Маріанни Лаби. Така зміна породила і зміщення акценту у вокальних партіях з гроулу (який у попереднього вокаліста – Вадима Юника – був значно потужнішим), на оперний вокал Маріанни, котра, навпаки, володіє ним вправніше за свою попередницю.
До синглу ввійшли чотири композиції: «Вітер з Півночі», «З попелу», «Та, що танцює на могилах» та «Чисті душі». Провідним у проблематиці текстів є звертання до межових станів людської психіки та містичної метафізики, які увиразнюють прагнення людини до екзистенційної свободи духу. З точки зору структури композицій це породжує багаті ритми, похмурі гітарні рифи, які поєднуються з різними звуками природи (приміром, сингл починається і завершується звуками догораючого багаття).
Одне слово, буяння суто готичної атмосфери складає осердя творчості «Полинового Поля», заповнюючи цю досі небагатолюдну нішу в українському музичному просторі.
(с)Максим Солодовник, червень 2008
публікація: журнал «Своя Музика» # 6 (7), липень-серпень 2008
публікація: журнал «Своя Музика» # 6 (7), липень-серпень 2008
Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань передруків та співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
З питань передруків та співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар