До війни в Луганську існував один симпатичний музичний проект одноосібного характеру, котрий творив як змістовний дарк ембіент, так і ще менш поширений на наших теренах martial industrial.
Як музичний активіст зі стажем, я, звісно, переписувався із автором проекту - не особливо часто, але досить змістовно.
Контакт урвався ще в гнилу і зловісну епоху ригоянучар, приблизно за рік до Майдану, коли він прийняв рішення заморозити проект і піти з Мережі, зачистивши за собою акаунти. Як склалася його доля далі, особливо в контексті революції та війни, лишається невідомим.
Те, що нині діється в Україні, особливо стимулює до слухання Багряного Шляху.
Немає коментарів:
Дописати коментар