UPD : Пост доповнено повним текстом рецензій (у авторській редакції) 04.02.2013
В друкованій версії журналу Український Тиждень № 30 (247) від 26 липня читайте у спеціальній колонці мої короткі враження від таких альбомів :
В друкованій версії журналу Український Тиждень № 30 (247) від 26 липня читайте у спеціальній колонці мої короткі враження від таких альбомів :
Вихід четвертого альбому уславленої серед широких кіл слухачів групи AtmAsfera став справжньою несподіванкою, адже тільки торік побачив світ його попередник - Integro, а часовий проміжок між релізами раніше був досить значним. Попри впізнаваний почерк як першої третини нового диску (і його вже напевно традиційну тримовність), так і решти альбомних треків, які складають «Tetralogy Apocalypse», є щось, що свідчать про особливе місце "Internal" у творчості колективу. За словами Насті Яремчук, музика цього альбому народжена переживаннями з найглибших куточків серця, тому його месидж складно окреслити словами, а можна тільки відчути. "Internal" – внутрішній, бо найважливіші речі завжди з нами, але треба вміти їх чути.
Mindplotter – Event Horizon (2012)
Можливо, одеські андеграундові музичні формації не такі численні, як київські чи харківські, але деякі з них дуже плідні. Вже третій лонгплей одноосібного проекту мультиінструменталіста Олексія Левицького, засвідчує безперечний прогрес порівняно з попередніми. Музика Mindplotter композиційно непроста, їй притаманні швидкі, часто ламані ритми з невимушеними змінами розмірів, вміле поєднання електронних та живих інструментів, а треки поєднують в собі дуже різнопланові стилі – від прогресив-металу та брейкбіту до елементів пост-року, ембіенту зі «східними» мотивами і танцювального індастріалу.
Єдиним відчутним мінусом релізу є електронні ударні (замість живих), але це невідворотний компроміс для багатьох молодих незалежних артистів. У проекту великий потенціал.
Єдиним відчутним мінусом релізу є електронні ударні (замість живих), але це невідворотний компроміс для багатьох молодих незалежних артистів. У проекту великий потенціал.
Stepan i Meduza - Bludnitsa (2012)
Дебютний альбом екстравагантних киян Stepan i Meduza , що вийшов на молодому лейблі XXX Waves (після дебютного ЕР там само торік), хоч і дуже короткий за хронометражем, вже став помітною подією українського музичного життя. Свіжий, оригінальний саунд групи – головний козир релізу, який заповнює досі не надто заповнену в Україні стильову нішу (яку сама група називає арт-панком) : музика Stepan i Meduza не тільки є химерним поєднанням психоделії 80-х, популярної електроніки та нервово-романтичного рокенролу 90-х, а й своєрідним міксом ретро-звучання та сучасної альтернативи. Це енергійні танці, іронія, міські пригоди та міфи і чистий рокенрольний голос. Музикантам, що надихались бурхливим життям столиці та дівчатами (в чому неоригінальні, але успішні), вдався гучний і бадьорий альбом, який точно не слухатимеш перед сном. Єдине, чого бракує тут – хоча б кількох пісень українською. Але завдяки невимушеності і легкості, якої так багато в цьому альбомі про Київ, про це майже забуваєш.
© Максим Солодовник, липень 2012
Публікація: Український Тиждень № 30 (247)
Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
Публікація: Український Тиждень № 30 (247)
Передруки можливі виключно з письмової згоди автора.
З питань співпраці звертатись на e-mail: gycel86(равлик)gmail.com
